Історія появи десятини
Прийнято вважати, що виникнення традиції жертвувати на потреби храму десяту частину придбаного пов’язано з ім’ям легендарного Авраама. За переказами, після того як Господь дарував чоловікові перемогу над численними ворогами, в подяку він пожертвував єрусалимського первосвященника Мельхіседека десяту частину від всього видобутку. Надалі подібна традиція стала популярною серед нащадків Авраама.
Десятина у євреїв
В обов’язковий податок для будь-якого єврея десятина перетворилася в часи Мойсея. Після звільнення з єгипетського рабства нащадки Авраама опинилися перед необхідністю не просто створити нову незалежну державу, але і систему законів, по якій будуть жити її громадяни. У Біблії говориться, що придумувати закони і правила євреям не довелося. Адже під час їх перебування в пустелі Всевишній сам дарував їм Закон, за яким їм належало жити і вірити. Саме в ньому десятина вперше стає обов’язковим податком.
У випадку з єврейським народом існування подібної податі було цілком обґрунтованим. Справа в тому, що одне з колін Ізраїлю (левити) брала на себе функції священнослужителів. Щоб вони могли повноцінно виконувати обов’язки, що стосуються служіння Богу, і не відволікалися, решта одинадцять колін брали на себе обов’язки по їх утриманню (левити були єдиними, хто не мав власної землі). Для цієї мети і стягувалася десятина.
У свою чергу кожен із священиків також віддавав десяту частину з отриманих грошей, продуктів або товарів для потреб головного з них – первосвященика. Варто відзначити, що отримані таким шляхом кошти левити витрачали не тільки на власні потреби, а й на благодійність, підтримуючи вдів і сиріт.
