Практично у кожної планети нашої сонячної системи є супутник. У деяких їх десятки, приміром, у Юпітера їх 67. А чи має супутники Меркурій? Як би дивно це не звучало, їх у нього немає.
Місяця в Сонячній системі – явище не рідкісне. Навіть у самої малої планети Плутон є супроводжуючий, але чому тоді у Меркурія супутників відсутні?
Супутники
Наша Місяць супроводжує Землю вже більше мільйона років. За припущенням вчених, вона з’явилася після того, як в планету врізалося якесь космічне тіло, розміром з Марс. Земна гравітація втримала його уламки на своїй орбіті. Поступово всі осколки утворили єдиний об’єкт, який ми спостерігаємо кожну ніч. Таким чином у Землі з’явилася Луна, що супроводжує її протягом багатьох років.
За прогнозами астрономів, Меркурій супутники мав, але колись дуже давно. Але вони або потрапили під вплив гравітації Сонця, або ж впали на поверхню планети.
Є супутники у Марса – їх два: Фобос і Деймос. Це звичайні астероїди, які не здатні подолати тяжіння планети. Наявністю двох місяців червона планета зобов’язана близькому розташуванню поясу астероїдів. А ось поряд з Меркурієм такого скупчення метеоритів немає, та й пролітає їх повз нього дуже мало.
Супутники є і у Плутона – це, зокрема, Никта і Гідра, великі крижані брили, які опинилися поблизу від планети і не змогли впоратися з гравітацією. Якщо раптом ці об’єкти виявилися б поруч із Сонцем, то вони перетворилися б у комети і припинили своє існування.
Меркурія супутників не має, і в найближчому майбутньому їх появи не передбачається.
Історична довідка
У сімдесятих роках вчені припустили, що є у Меркурія супутник, назва якого не встигли придумати, так як ця думка була помилковою. Цей висновок зробили після того, як завдяки обладнанню “Марінер-10” було зафіксовано виходить ультрафіолетове випромінювання. Деякі вчені припустили, що такі великі дози випромінювання можуть виходити тільки від супутника Меркурія. Пізніше з’ясувалося, що причиною цього було вплив далекої зірки, і всі припущення про наявність супроводжуючих тел виявилися помилковими.
Перша планета
Першою планетою Сонячної системи є Меркурій. Це атмосфероподобный світ, що має безліч кратерів. До того моменту, як апарат “Мессенджер” долетів до планети, про неї мало що відомо. Тепер астрономи знають про неї багато. Протягом багатьох років Меркурій супроводжує лише один супутник, та й той земного походження.
На першому небесне тіло Сонячної системи є лід. Його виявили в кратерах, куди не потрапляють сонячні промені. Також була виявлена органіка, яка необхідна для будівництва всього живого. Такі відкриття дозволили припустити, що колись тут було життя. На поверхні планети була виявлена сірка і багато інших елементів, які є на Землі. З приводу знахідки великих запасів сірки вчені досі ламають голову, адже ні на одній іншій планеті її немає в таких кількостях.
Штучний супутник
У 2011 році на орбіту вийшов космічний апарат, який став супроводжувати планету. Тепер сміливо можна відповісти на питання про те, яка кількість супутників у Меркурія – один.
Завдяки новому супроводу, астрономам вдалося зібрати безліч відомостей про планеті. Вони знають, який кут нахилу осей, період обертання, розміри планети. Апарат надсилав знімки поверхні планети, зроблені з космосу. Супутник зміг зробити фотографії північної полярної області, в числі яких гігантську депресію, південний район, тим самим закривши всі прогалини в інформації про планеті.
Вперше ученим вдалося побачити структуру планети, розглянути детально її рельєф з дуже близької відстані.
Політ навколо планети
Супутник Меркурія “Мессенджер” постійно піддається впливу тяжіння з боку Сонця. Як і апаратів, що літають навколо Землі, траєкторія польотів машини поступово змінюється. Зокрема, намагається піти вгору мінімальна висота польоту, а максимальна – знижується. З-за таких стрибків погіршуються умови роботи апаратури. Щоб якось скоригувати процеси дослідження, періодично проводиться систематичний аналіз польоту, вираховується траєкторія. За планом, перебудова апарату буде проводитися раз на меркурианский рік або раз у 88 земних днів. Апоцентр буде підніматися на триста кілометрів з першим витком, а з другим – опускатися до двохсот кілометрів.
Головне завдання “Мессенджера” – зробити якомога більше знімків планети з різних ділянок. І астрономи отримали величезну кількість фото, кожне з яких унікальне.
Природні супутники
Як вже неодноразово згадувалося вище, у Меркурія немає природних супутників. Щоб вони виникли, необхідно або падіння на планету величезної кількості астероїдів, які від неї відскочили б і стали літати на орбіті, або ж залучити до себе комети, утримавши їх гравітацією. Імовірно, за другим сценарієм з’явилося супровід у Марса і деяких газових планет.
На думку багатьох вчених, у Меркурія не може бути супроводу через його малої гравітаційної сили: вона не здатна утримати на орбіті космічні тіла. Крім того, якщо в зону, де об’єкт міг би затриматися, увійшов би великий астероїд, то він обов’язково потрапив би під вплив Сонця і просто розчинився.
Намагаючись знайти фото і назви супутників Меркурія, можна відшукати тільки інформацію про штучному супроводі планети, яке було розроблено на Землі. Ось так Меркурія і Венери доводиться коротати свій вік в гордій самоті, літаючи навколо Сонця без супроводу.
