Державна Третьяковська галерея – один з найвідоміших художніх музеїв російської столиці, так і всієї країни. Він був заснований у 1856 році купцем і меценатом Павлом Третьяковим. Саме тут міститься одна з найбільших у світі колекцій російського образотворчого мистецтва.
Історія створення галереї
Державна Третьяковсая галерея фактично почала формуватися в середині 1850-х років. Офіційним роком її відкриття прийнято вважати 1856-й. Саме тоді Третьяков придбав дві картини вітчизняних художників – “Сутичка з фінляндськими контрабандистами” Худякова і “Спокуса” Шильдера. Вони і стали основою формування колекції.
Хоча його інтерес до мистецтва почав проявлятися ще раніше. Так, за два роки до цього Третьяков вже заволодів 9 картинами старовинних голландських майстрів і 11 графічними листами.
Першим прообразом Державної Третьяковської галереї стала Московська міська галерея Павла і Сергія Третьякових. Вона вперше відкрила свої двері в 1867 році, при цьому налічувала більше тисячі картин, а також скульптури та малюнки російських художників. 84 роботи були представлені іноземними майстрами.
Москві в дар
Важлива подія для Державної Третьяковської галереї відбулося в 1892 році, коли вона фактично була віддана в дар Москві. Зібрання творів мистецтв до того часу значно поповнилось. Вже через рік галерея офіційно відкрилася.
При цьому Павло Третьяков до самої своєї смерті залишався її офіційним розпорядником. В 1898 році для управління галереєю було створено опікунську раду, яку очолив Остроухов. Утримувати її стали на відсоток від капіталу в 125 000 рублів, який заповідав Третьяковці сам її засновник. Додатково певну суму щорічно виділяла міська дума.
Розташування
Будівля, в якому розташовувалася Державна Третьяковська галерея в Москві, було придбано сім’єю купця в 1851 році. Зі збільшенням колекції до особняка постійно прилаштовували нові приміщення, в яких демонструвалися і зберігалися твори мистецтва. Першу таку споруду звели ще в 1873-му, а з 1902 по 1904 рік з’явився знаменитий на всю столицю фасад, який розробляв архітектор Башкіров за малюнками Васнецова. Безпосередньо керував будівництвом архітектор Калмиков.
Трагедія з картиною Рєпіна
Багато творів Державної Третьяковської галереї представляли величезну цінність для російської і світової культури. Тому весь світ вразив випадок, що стався в 1913 році. Вандал скоїв напад на картину Іллі Рєпіна “Іван Грозний і син його Іван”. Вона серйозно постраждала від ножа. Художнику з-за цього довелося фактично заново відтворювати обличчя на зображенні. Хруслов, який у той час був хранителем Третьяковки, дізнавшись про цю подію, кинувся під поїзд. Незабаром після цього міська дума обрала новим піклувальником галереї Ігоря Грабаря.
Третьяковка в Радянській Росії
Незабаром після перемоги Жовтневої революції галерею оголосили власністю Радянської республіки, саме тоді вона і отримала назву 1 Державна Третьяковська галерея. Грабар був призначений її директором. За його безпосередньої участі було створено музейний фонд, який аж до 1927 року залишався одним з ключових джерел повноцінного поповнення колекції.
В 1926 році в галереї змінюється директор. Їм стає академік архітектури Щусєв. На наступний рік певна частина колекції переїжджає в будинок по Малому Толмаческому провулку, розташований по сусідству. Тут була проведена масштабна перебудова, після якої тут розташувалася адміністрація, а також бібліотека, наукові відділи, фонди, відділи рукописів.
Вже до 1985-1994 років адміністративний корпус надбудували за проектом архітектора Бернштейна, після чого він по висоті зрівнявся з експозиційними залами. У 1929 році в галерею провели електрику.
У роки Великої Вітчизняної війни
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, в галереї почали виробляти терміновий демонтаж експозиції, як і в більшості інших музеїв Москви. Її готували до евакуації. Полотна перекладали на спеціальні дерев’яні вали, обкладали цигарковим папером, зберігали в водонепроникних ящиках. Вже в середині літа 1941 року 17 вагонів вирушили з Москви в Новосибірськ. Твори мистецтва евакуювали аж до осені 1942 року. Коли перелом у війні став очевидний, колекцію стали повертати. У травні 1945 року експозиція знову відкрилося перед москвичами та гостями столиці.
Розширення площі експозиції
У післявоєнний період важливу роль в розширенні площі експозиції зіграв Корольов, який очолив Третьяковку в 1980 році. Він вже в 1983-му приступив до активного будівництва, і через два роки був введений в експлуатацію депозитарій. Це спеціалізоване сховище для творів мистецтва, також на його базі знаходилися реставраційні майстерні.
З 1986 року проводилася повномасштабна реконструкція основної будівлі. А в 1989-му навіть був споруджений новий корпус, в якому відкрилися інформаційно-обчислювальний центр, конференц-зал, дитяча студія, а також додаткові виставкові зали. Будівля стали називати Інженерним корпусом, тому що в ньому сконцентрувалися основні інженерні служби і системи.
А ось корпусу, розташовані в Лаврушинському провулку, з 1986 по 1995 рік закрили зовсім капітальної реконструкції. На ціле десятиліття в той час єдиною виставковим майданчиком залишилося будівля, розташована на Кримському валу. У 1985 році його офіційно об’єднали із Третьяковкою.
Колекція Третьяковки
Збори експонатів цього музею вважається самим великим у нашій країні і одним з найбільш значущих у світі взагалі. Державна Третьяковська галерея, колекція якого налічувала вже до 1917 року близько чотирьох тисяч творів, була, мабуть, найбагатшою в Росії. Саме тому вона викликала такий інтерес у численних відвідувачів.
Надалі вона тільки поповнювалася. До 1975 році Державна Третьяковська галерея, колекція якого налічувала вже близько 55 тисяч творів, була однією з наймасштабніших в Європі. Регулярно вона поповнювалася за рахунок державних закупівель. У наші дні у зборах Державної Третьяковської галереї можна зустріти колекцію російської живопису, скульптури, графіки, твори зарубіжних авторів, а також роботи декоративно-прикладного творчості XI-XXI століть.
Окремо варто згадати колекцію ікон. Тут представлені ікони XI-XVII століть, в тому числі роботи Симона Ушакова, Діонісія, знаменита “Трійця” Андрія Рубльова.
Багато знаменитих картин другої половини XIX століття можна зустріти в Третьяковці. Тут найбагатша колекція передвижників. Серед них твори Крамського, Перова, Савицького, Маковського, Саврасова, Полєнова, Шишкіна, Васнецова.
Чимало картин Іллі Рєпіна, серед ниж вже згадувана в цій статті “Іван Грозний і син його Іван”, “Не чекали”. Багатьом знайомі творіння Сурикова “Меншиков в Березові”, “Бояриня Морозова”, “Ранок стрілецької страти”, а також твори Антокольського та Верещагіна.
Широко представлено радянське мистецтво. Тут знайомі всім і кожному Грабар, Кукринікси, Коненков, Сєров, Мухіна, Бродський.
Державна Третьяковська галерея, колекція якого нараховує понад 60 тисяч творів в наші дні, залишається самим притягальним місцем для численних шанувальників мистецтва з усього світу.
Третьяковка в філателії
Марки з Державної Третьяковської галереєю давно стали цінністю для філателістів. Наприклад, особливою цінною вважається марка 1949 року, на якій перед будівлею Третьяковської галереї зображений пам’ятник Йосипу Сталіну, згодом знесений. У 1956 році була випущена поштова марка, присвячена 100-річчю заснування Державної Третьяковської галереї. А в 2006 році з’явився в обігу цілий поштовий блок, який був випущений до 150-річчя галереї.
Як дістатися?
Основна будівля Третьяковки, яке варто відвідати, якщо ви розраховуєте познайомитися з багатою колекцією, зібраною тут, розташовується в Москві за адресою Лаврушинский провулок, 10.
Режим роботи галереї такий: у понеділок – вихідний, у вівторок, середу і неділю вона працює з 10 годин ранку до 6 годин вечора, а по четвергах, п’ятницях і суботах з 10:00 до 21:00. Зверніть увагу, що при цьому каси закриваються за одну годину до завершення роботи галереї.
Третьяковка знаходиться практично в самому центрі Москви, тому дістатися до неї не становить великої праці. Простіше всього це зробити, скориставшись столичним метро. Для цього вам необхідно доїхати до станцій “Полянка” або “Третьяковська”, які розташовані на Калінінської лінії, або до станції “Жовтнева” або “Новокузнецька” Калузько-Ризької лінії. Ще один варіант – вийти з вагону на станції “Жовтнева” Кільцевій лінії.
Вартість квитків
Для дорослих відвідувачів квиток в Третьяковку буде коштувати рівно 500 рублів. Такі ціни визначені в галереї на 2018 рік. Російським студентам і пенсіонерам доведеться заплатити по 200 рублів. Вхід для неповнолітніх до 18 років вільний.
Зверніть увагу, що в галереї організовано безкоштовне відвідування для російських студентів у перше і друге неділю місяці.
Відвідавши Третьяковську галерею, знайдіть час, щоб оглянути пам’ятки, розташовані поблизу. Це церква святого Миколая, сквер Шмельова, Третьяковській причал, музей “Кадашевская слобода”, Якиманський сквер, Рудно-петрографічний музей.
Поради перед відвідуванням
Якщо ви зібралися відвідати Третьяковську галерею, то не намагайтеся осягнути неосяжне. Не ставте перед собою завдання за один день показати всі колекції. Краще заздалегідь визначтеся з двома-трьома майстрами або напрямками, на яких сконцентрируете увагу в цей раз. А решту залиште до наступного відвідування.
Допомогти зорієнтуватися вам допоможе безкоштовний путівник, який ви зможете встановити собі на телефон і з його допомогою побачити найцікавіше, не витративши дуже багато часу.
У самому музеї вам можуть запропонувати офіційний аудіогід, використання якого вам обійдеться в 350 рублів. Такі аудіогіди існують російською, італійською, англійською, французькою, німецькою, китайською та іспанською мовами. Пам’ятайте, щоб скористатися ним, вам доведеться залишити заставу в розмірі двох тисяч рублів. Альтернативою грошей в якості застави може послужити будь-який документ, що засвідчує вашу особу. Єдине виключення – не можна залишати паспорт.
