Історія наукового напряму
Незважаючи на те що сам термін виник в позаминулому столітті, шукати відповіді на запитання демографічного характеру люди почали ще до нашої ери. Нюанси народонаселення і ступінь їх впливу на соціально-економічні аспекти суспільного життя привертали увагу Конфуція, Платона і Аристотеля. Саме ці мислителі стали прабатьками демографічної науки.
У ранні епохи феодального ладу держава розуміла, що народжуваність і зростання чисельності населення є важливою умовою для створення численної армії з метою забезпечення захисту власних територій або підпорядкування сусідніх. Перші спроби визначити чисельність і структуру населення були зроблені в XVII столітті.
Колосальний розвиток демографічна наука отримала в XX столітті. Цей період супроводжувався значним зростанням народжуваності в багатьох державах. Кардинально змінилися демографічні умови вимагали глибокого вивчення і вирішення ряду проблем у цій сфері.
Дослідження в СРСР до середини минулого століття не проводилися, що було викликано політичними міркуваннями. Демографічний аналіз чисельності населення не входив у плани вождя. Власті намагалися приховати справжні масштаби наслідків сталінського режиму, що погубив мільйони людей у 30-х роках, не тільки свого народу, але і від світової громадськості.
Сьогодні ж стрімке зростання населення може призвести до найбільшої глобальної проблеми, яка ставить під загрозу існування людства, – перенаселення планети. Демографія є не просто теоретичною наукою, а справжньою проблемою сучасного і майбутніх поколінь.
