Перетворення маєтку
У 1784 році садиба перейшла Микола Волконському, який, вийшовши у відставку, оселився тут остаточно. Тоді і почалися ландшафтні роботи, які змінили первісний вигляд цих місць. З’явилися парки, акуратні ставки, алея, що веде від вежі в’їзду до основної будівлі і названа «Прешпект».
Волконський всерйоз взявся за перетворення родового маєтку. Будівництво тривало чотирнадцять років. З’явилося два кам’яні флігелі, великий панський будинок. Багато споруди, зведені в XIX столітті, збереглися й донині. Будівництво закінчилося вже за батька Льва Миколайовича, в 1824 році. Дитинство і юність Толстого
Толстой не пам’ятав матері, але все життя боготворив неї. До тих куточків садиби, які нагадували про неї, він ставився особливо дбайливо. Дитинство письменника, як відомо з його автобіографічних творів, пройшло в просторому затишному батьківському домі, в якому було близько сорока кімнат.
Життя Товстих було розміреним, неспішної, протікала у відповідності з дворянськими традиціями. Батька Товстої втратив, коли йому виповнилося дев’ять років. Опікункою стала тітка Олександра Іллівна Остен-Сакен. Вона забрала дітей до Казані. В Ясну Поляну письменник повернувся в 1847 році. Коли ж стався розділ володінь між братами, Лев Миколайович молодший повинен був отримати Ясну Поляну, що його чимало порадувало. Вже тоді він мріяв про сільського життя і відчував, що саме тут буде щасливий. Правда, селяни з недовірою поставилися до починань молодого Толстого. Той розчарувався і відправився на військову службу.
В кінці п’ятдесятих Лев Толстой вийшов у відставку. Тоді він повернувся в родинний маєток, хоча спочатку чимало часу проводив у Москві та Петербурзі.
За його життя змінам піддалися окремі ділянки. Так, Толстой, прихильник праці і противник експлуатації безкоштовної робочої сили, власноруч посадив фруктові дерева. Правда, теплицю звели все ж селяни.
При Товстому змінилася і архітектура садиби. Панський будинок знесли, а на його місці побудували новий будинок, до якого згодом додалося кілька прибудов. Атмосфера, що панувала в Ясній Поляні, надзвичайно надихала Льва Миколайовича, даючи йому багатющий матеріал для літературної творчості. Тут письменник багато передумав і багато перечувствовал. В деяких його творах відображені яснополянские пейзажі, в тому числі в романах «Анна Кареніна» та «Війна і мир».
В трилогії, яку письменник присвятив спогадам дитинства і отроцтва, будинок Иртеньевых – це не просто багате дворянське житло. Це символ міцних родинних стосунків. І цей будинок дуже нагадує той, що перебуває в Ясній Поляні, де пройшло дитинство і отроцтво Льва Миколайовича.
