Про кінцівках тушканчика
У тушканчика добре розвинені задні кінцівки. Вони часом в чотири рази довші передніх. Є особини тушканчиків, які пересуваються повільно, працюючи чотирма лапками. Але це швидше виняток, ніж правило.
У більшості тушканчиків спосіб пересування – це стрибання. Причому довжина стрибка до трьох метрів. Так звір став рухатися завдяки еволюційним змінам задніх кінцівок. Три середніх плеснових кісточки зрослися в одну, а бічні або вкорочені, або їх зовсім немає. Подовжилася сама стопа. А у тушканчиків, які мешкають в пісках, навколо стопи зростає жорсткий волосся, збільшуючи площу стопи. Завдяки цьому вони можуть бігати по барханах.
Спосіб життя
По способу життя це звірята-одинаки, які йдуть на контакт тільки в період розмноження. Тушканчики живуть у норах. Всі денний час вони проводять, оскільки тушканчики – нічні тварини, на поверхню виходять з приходом темряви, приблизно через годину після заходу сонця.
Вночі шукають собі їжу, пробігаючи до 5 кілометрів. У свої нірки, де живуть тушканчики, вони повертаються за годину до сходу сонця й відсипаються весь день до наступного нічного походу.
В середньому вага тушканчика дорівнює 300 грамам, але при підготовці до зимового періоду, коли звір впадає в сплячку, він збільшується майже вдвічі. Тушканчик – досить обережна тварина, яка, відчуваючи небезпеку, не покине свою нірку.
