Полювання на куницю
У Древній Русі куниця вважалася не просто цінною здобиччю, її шкурки використовувалися в якості грошової одиниці та отримали назву “куна”. Найбільш вправні мисливці могли тривалий час переслідувати куницю, що йде від них по вершинах дерев. Сьогодні таких мисливських майстрів не знайти, хоча в деяких місцевостях Сибіру й за Уралом – там, де живе куниця – вона все ще вважається промисловим видом.
Полювання на куницю, зокрема на соболя, в наші дні піддана суворому лімітуванню, оскільки чисельність всіх видів звірів обмежена в їх ареалі.
Недоцільно полювати на це тварина з капканами – хутро буде зіпсований. Кращим способом визнана полювання з собаками. Наприклад, на соболя евенки зазвичай полюють за допомогою своїх їздових лайок.
Одомашнення куниці
Вважається, що принесені з лісу цуценята в неволі приживаються складно. Деякі види куниць приручаються з працею. Деколи ці тварини потребують особливих умов утримання. Адже це енергійний, рухливий звірятко. Там, де любить жити куниця, повинні бути дерева, приховані лазівки, дупла. Підростаючому тварині не підійде клітка, йому необхідний просторий вольєр, в якому будуть присутні всі ці прикмети вільне життя.
Однак куницю все ж можна одомашнити. При забезпеченні достатньо комфортного утримання в неволі тривалість життя звірка збільшиться в два рази.
