Пожежа
«Золоті роки» Рейхстагу тривали аж до 1933-го, коли в кінці лютого в ньому стався підпал. Достеменно невідомо, хто став тому причиною, проте звинувачення було висунуто проти комуністів. Справа в тому, що як раз в той період комуністи зазнали поразки, тим не менш давали привід націонал-соціалістам боятися їх. Пожежа в будівлі Рейхстагу, знищив пленарний зал і прилеглі приміщення, подарував Гітлеру з товаришами можливість публічно звинуватити в ньому своїх суперників і таким чином розправитися з ними. Кілька людей були заарештовані, в тому числі якийсь Марінус ван дер [Люббе]. Саме він, на думку суддів, ухитрився підпалити будівлю Рейхстагу відразу в п’ятдесяти місцях – стільки вогнищ загоряння виявилося після огляду споруди. Практично відразу після арешту ван дер [Люббе], який зізнався в злому намірі, був страчений, а Гітлер отримав всенародну любов, будучи оголошеним спасителем і визволителем Німеччини. Примітний той факт, що пожежа в Рейхстазі, повалення звинувачених у ньому комуністів, страта [Люббе] і звеличення Гітлера сталося напередодні парламентських виборів – їх дата була призначена на 5 березня.
Рейхстаг перестав мати якесь політичне значення, а засідання держоргану проходили в іншому будинку. Сталося це навіть незважаючи на те, що більша частина приміщень Рейхстагу не постраждала в пожежі. Кілька років (починаючи з 1935 року) у спорудженні проводили різноманітні виставки, а з 1939 року його використовували виключно у військових цілях.
