Після війни
Перші роки після війни будівля Рейхстагу перебувало в розгромленому стані. Напівзруйноване, воно знаходилося практично в забутті на території Західного Берліна. Ніхто не звертав уваги на колишній символ країни до тих пір, поки не виникла загроза обвалення – це сталося в п’ятдесят четвертому році. Тоді те, що залишилося від купола, підірвали, щоб уникнути можливої трагедії. Тоді ж було прийнято рішення про реставрацію будівлі і його ремонті, однак не вдалося зійтися в думці щодо того, що під пристосувати споруду. Роботи по відновленню будівлі в кінцевому рахунку провели лише майже через двадцять років. Відреставрували пленарний зал, розібрали купол, видалили велику частину старовинних різьблених прикрас.
Зрозуміло, Рейхстаг більше не був місцем засідань парламенту. Він став історичним інститутом і залишався ним аж до чергової своєї реконструкції, що пройшла в дев’яності роки.
Дев’яності роки
Довгоочікуване возз’єднання Німеччини відбулося в 1990-му, а всього лише через півроку, влітку 1991-го, бундестаг з Бонна перебрався до Берліна – в будівлю Рейхстагу. Постало питання про нову реконструкції споруди, яку доручили відомому британському архітектору за прізвищем Фостер. Цей чоловік мав вагу в світовій архітектурі – саме йому належали проекти аеропорту в Пекіні, мосту Міленіум у Лондоні та багато інших.
Колишній купол Рейхстагу був зруйнований, і Фостер спочатку не планував створювати новий, розраховуючи обійтися плоским дахом. Однак Рейхстаг не був би Рейхстагом без купола, і в кінцевому рахунку будівля його отримала – скляний, сорок метрів в діаметрі і двадцять три з половиною – у висоту, з оглядовим майданчиком, куди можуть зайти всі бажаючі. За свій проект, що дозволив одночасно і зберегти історичний вигляд споруди, і привнести сучасні елементи, Фостер пізніше удостоївся різних нагород.
