Діти-богатирі
Оспівування героїв і їх подвигів робилося не лише для того, щоб зберегти пам’ять про них, а ще для того, щоб ставити їх у приклад для інших. Саме тому билинні лицарі та їх подвиги приукрашивались і примножувалися. Особливо активно це робилося, коли потрібно було розповісти дітям про богатирів землі руської. Тоді цих персонажів перетворювали в моральні ідеали, на які треба рівнятися.
Часто дорослі герої з їх проблемами були занадто складні для розуміння. Тому спеціально для них розповідалися історії про подвиги дітей. Таких персонажів іменували богатирі-семилітки.
Билини і оповіді про них найчастіше були характерні саме для української літератури, але зустрічалися і в інших народів.
Герої могли бути як хлопчиків, так і дівчаток, а також близнюками.
Одна з перших історій про отрока-витязі стосується періоду батька Володимира – князя Святослава. В ті часи безіменний хлопчик вибрався з обкладеного печенігами Києва і зумів привести підмогу в рідне місто.
Так що традиція ставити в приклад богатирів землі руської для дошкільнят і школярів має дуже глибокі коріння.
