Бернська конвенція по охороні літературних і художніх творів 1886 року: країни-учасниці, підсумки

Підсумки

Не можна не визнавати того факту, що застосування Бернської конвенції судами було широко поширене весь XX століття. Навіть в наш час вона має величезний вплив на те, в яку саме сторону йде формування міжнародного права. Причому простежити її вплив можна не тільки в тих країнах, що ратифікували документ, але і в законодавстві тих, що його не підписували. Яскравим прикладом тут може бути визнана Росія, яка в 1970-х роках повністю підвела законодавство про авторське право під канони Бернської конвенції, хоча сама підписала його тільки в 1995 році. На даний момент підписали і ратифікували документ 167 країн по всьому світу.

Створення конвенції допомогло визначити порядок охорони прав авторів, а після їх смерті і прав спадкоємців. У числі основних авторських прав стала вимога на визнання авторства, захист честі і гідності письменника, а також протидія в спотворенні твори. Крім цього, обговорена контрафакція в даній галузі, тобто абсолютно незаконне розповсюдження твору, яке стало каратися навіть у тих випадках, коли воно поширюється в країнах, що не ратифікували документ.

На даний момент Бернський союз, який здійснює захист авторського права, діє на постійній основі і має свої управлінські органи. Альянс має право змінювати норми конвенції, а також вирішує інші питання, пов’язані з цією сферою. Неможливо не визнавати величезний вплив Бернської конвенції на внутрішнє і міжнародне законодавство, яке існує на сучасному етапі в галузі авторського права.