Дослідження легень
Аускультація органів дихання являє собою одну з найбільш поширених діагностичних процедур. У процесі її проведення медичний працівник не лише вислуховує шуми, що виникають у дихальних шляхах внаслідок руху повітря, але також оцінює наявність звукових відмінностей правої і лівої бронхолегеневої зони.
Починають аускультацію встановлюючи стетофонендоскоп між лопатками і шийними хребцями. Поперемінно проводячи дослідження праворуч і ліворуч, медичний працівник поступово спускається. Після закінчення дослідження на рівні лопаткової області фахівець відхиляється від використовуваних раніше вертикальних ліній і починає дослідження легеневих полів, прослуховуючи їх не тільки по задній, але і бічної поверхні.
Завдяки проведенню даної діагностичної процедури медичний працівник може запідозрити наявність таких захворювань і патологічних станів дихальної системи:
Всі ці захворювання і патологічні стани без належного лікування є дуже небезпечними. Навіть звичайний бронхіт може призвести до серйозних ускладнень. З метою скринінгу кожному пацієнту під час прийому у лікаря терапевта проводиться дане обстеження.
Аускультація при бронхіті дозволяє почути так зване жорстке дихання. Його характерною особливістю є рівна тривалість періодів вдиху і видиху (в нормальних умовах видих приблизно в 3 рази коротше вдиху).
У випадку з пневмоніями під час аускультації легень лікар відзначає зниження чутності дихання в місці ураження. Крім цього, може визначатися наявність тих чи інших варіантів хрипів.
Бронхіальна астма характеризується значно збільшеної тривалості видиху, а також жорстким диханням. При хронічної обструктивної хвороби легень, навпаки, відзначається підвищення тривалості вдиху. Дане захворювання на ранніх етапах досить складно диференціювати з звичайним бронхітом. Для цього слід застосувати додаткові методи дослідження.
При пневмо – і гідротораксом дихання при аускультації на боці ураження може взагалі не вислуховуватися.
