Доля цього актора, здавалося, була визначена ще при народженні, коли йому дали ім’я на честь великого Андрія Миронова. Він виправдав його, ставши одним з найвідоміших російських артистів. Зараз він грає не тільки другорядні ролі, але і багато головних. Знайомимося, Андрій Барило – актор, в якому видно порода.
Щасливе дитинство
В жовтні 1973 року, в литовському місті Шауляе, в сім’ї військовослужбовця і медсестри народився син. Маленький Андрійко був молодшим із трьох дітей. Свої дитячі роки він провів у військовому містечку. Саме там Андрій Барило, біографія якого наповнена досягненнями не тільки в акторстві, але і в музиці, вперше в житті стрибнув з парашутом. Тоді йому було всього тринадцять років. А вже через рік хлопчик умів керувати планером, літаючи на великих висотах під контролем інструктора. В Андрія бачили великий потенціал.
Разом зі старшим братом, якого також батьки назвали на честь відомого людини (Юрія Гагаріна) Андрійко часто приходив до тата на роботу у військову частину, де батько служив інженером зв’язку. Дуже скоро брати вже визначали моделі летять в небі літаків по звуках їх двигунів. Андрій настільки захопився авіацією, що почав ходити в аероклуб. Незважаючи на те що батьки сподівалися, що молодший син стане військовим, як тато, Андрій Барило вибрав акторський шлях.
Мрії, музика і навчання
Незважаючи на те що молоду людину тягнуло до авіації та літаків, в глибині душі він мріяв саме про акторську кар’єру. Барило намагався дивитися всі фільми, які транслювали по телевізору. Він часто ходив в кінотеатр, вишукуючи цікаві новинки, стежив за новинами світового кінематографа, вивчав біографії відомих артистів.
У якийсь момент хлопця захопила музика, він навчився грати на гітарі. У старших класах Андрій навіть зібрав музичну групу, в яку запросив своїх шкільних друзів. Цей колектив запрошували на всі шкільні заходи, де юні музиканти виконували композиції групи «Наутілус» і Віктора Цоя.
Після отримання атестата Андрій перебирається до Москви і вступає в Щукінське училище на курс Володимира Іванова. Будучи студентом, він разом зі своєю однокурсницею Марією Аронової придумав незвичайну пародію на сцену зустрічі Тетяни і Онєгіна. Її потім вони поставили в якості дипломного спектаклю.
Театральне життя
У студентські роки Барило був запрошений в вистава «Приборкання норовливої» самим Валентином Плучеком на роль Лученцо. Трохи пізніше грав він і Чацького.
Після закінчення навчання молодого актора можна було побачити на сцені Театру сатири в спектаклях «Пігмаліон», «Гаряче серце» та ін. Не відмовляється він і від інших театральних підмостків, виступаючи в «Центрі театральних технологій», «Майстерні Петра Фоменка», театрі Ю. Васильєва.
Кіномистецтво в його житті
Дебют в кіно у початківця актора відбувся ще на початку дев’яностих — в епізоді фільму «Хелп мі», де він зіграв хлопця за викликом. Пізніше були Дмитро в «Бігу по сонячній стороні» і Валерій в «Злодійці». Після 1994 року, коли Андрій Барило тільки почав збирати плоди власної популярності, російський кінематограф поринув у кризу. Наступною цікавою роботою була епізодична роль юнкера в «Сибірському цирульнику» Микити Михалкова.
На початку 2000-х ситуація в кіноіндустрії Росії трохи покращилася. Андрій Барило, фільми і ролі якого відрізняються своєю різноплановістю, зіграв Веніаміна в «Найкращому місті на Землі». Популярність прийшла до нього після телесеріалу «Лікарська таємниця», куди його запросили на роль доктора Діми.
Цікавими були його ролі в телесеріалі «Атлантида» та фільмі «Тихі сосни». У першому актор зіграв Михайла Шламова — суперечливого персонажа. Адже цей герой одночасно ставився до людини з любов’ю і був здатний зрадити його. У другому проекті він зіграв Максима — молодої людини, оженився на багатій жінці, значно старше його. Двосерійна історія розповідає про те, як дружні колись однокласники приїжджають на турбазу, щоб відзначити 15-річчя з дня закінчення школи. Вони відпочивають, їдять шашлики, п’ють вино, співають пісні під гітару. І вся благодать триває до того моменту, поки не трапляється нещастя, що змушує підозрювати всіх і кожного і змушує вивертати навиворіт «брудну білизну». Ця роль внесла нові фарби в образ актора, адже тут він був з одного боку ввічливим, інтелігентним і дуже привабливим, а з іншого — різким і навіть зухвалим.
Спочатку Барило запрошували на негативні ролі, але після виходу в 2010 році фільму «Зоя» (персонаж актора — порядна і добра капітан Сергій Сорокін), виявилося, що позитивних персонажів він може грати анітрохи не гірше. Так він почав грати доктора в серіалі «Скліфосовський», Ісуса і інші, не менш цікаві ролі.
Кар’єра сьогодні
Актор Андрій Барило зараз дуже затребуваний російськими кінорежисерами. Кожен рік його фільмографія поповнюється трьома, а то й чотирма роботами. Він може зіграти практично всіх — інтелігентів, бандитів, військових, невдах.
2016 рік ознаменувався для актора серіалом «Громадянин ніхто» і родинною сагою «Осине гніздо».
У минулому році він виходив на знімальний майданчик фільму «Друга життя Єви» і телесеріалу «Благі наміри». У виробництві ще чотири картини – «Партія», «Дорога з жовтої цегли», «Скліфосовський-6» і «Готель щасливих сердець».
Актор мріє зніматися у фільмах за творами Чехова, Буніна, Бомарше. Він вчить англійську, сподіваючись на те, що в найближчому майбутньому з’явиться пропозицію про роботу за кордоном.
Андрій зовсім не вміє збирати гроші, вважаючи, що потрібно жити тут і зараз. Іноді з друзями грає у футбол, але з-за того, що він багато курить, бігати тривалий час йому вже складно.
Трохи про особисте
Андрій Барило, особисте життя якої не може не викликати інтересу публіки, небагатослівний, відповідаючи на питання про свою сім’ю. Відомо про це зовсім небагато. Ще в дев’яностих він одружився з актрисою Театру сатири Світланою Рябової, яка зіграла в улюблених народом фільмах «Ти у мене одна», «Не йдіть дівки заміж» (вона старша за Андрія на дванадцять років). Ті роки були досить складними. Щоб утримувати сім’ю, молодому чоловікові доводилося підробляти ріелтором. І все ж Барило залишався вірним своїй професії, не кинув акторство. В сім’ї народилося дві дівчинки — Саша (1995) і Катя (1998). Причини розлучення подружжя невідомі досі. Обидва вони від коментарів утримуються.
До того як з’явилася друга дружина Андрія Барило (п’ять ваше тому), він кілька років жив холостяцьким життям. Поверхнево вони були знайомі давно, але справжнє почуття спалахнуло тільки на зйомках «Загальної терапії» (Олександра Солянкина теж актриса, полягає в трупі театру «Причетність»). Актор дуже задоволений сформованими у них відносинами, вважає Сашу дуже мудрою та доброю людиною, з яким йому завжди легко.
