Тарасов і збірна СРСР
Анатолію Тарасову за успіхи в хокеї в 1957 році присвоїли звання «Заслуженого тренера СРСР», а вже в 1958 році він отримав призначення в збірну СРСР старшим тренером по хокею і на цьому посту домігся великого успіху. Протягом перших двох років команда Радянського Союзу вигравала срібні медалі чемпіонату світу (1958 і 1959 рік), олімпійську «бронзу» Скво-Веллі (1960 рік), а потім настала епоха Тарасова. З початку 1960-х років Тарасов стає головним тренером СРСР, а старшим тренером призначають Аркадія Чернишова. Разом два тренера пропрацювали понад 10 років, і за цей час збірна СРСР виграла дев’ять чемпіонатів світу поспіль (з 1963 по 1971 рік) і тричі був підкорений олімпійський п’єдестал (1964, 1968, 1972). Фото Тарасова Анатолія Володимировича зі збірною СРСР представлено нижче.
На Олімпіаді в Саппоро (1972) відбулася подія, яке коштувало і Тарасову, і Чернишову тренерських посад збірної країни. За легендою, від вищого політичного керівництва Радянського Союзу перед грою з Чехословаччиною надійшла вказівка звести внічию матч, щоб команда соціалістичної країни зайняла в групі друге місце. Перемогу в підсумку здобула збірна СРСР з рахунком 5:2 і друге місце в групі посіла американська збірна, після чого тренерів відсторонили від роботи. Цей випадок говорить про виняткову гідність Тарасова і як тренера, і як людину, яка за політичними переконаннями окремих людей не пішов на порушення вільного духу спорту, спортивних принципів і своїх особистих переконань. В цій історії було сумним тільки одне: талановитий тренерський дует не готував збірну СРСР до суперсерії-72 з канадцями.
