Опис
На території Алтайського заповідника – охоронювана зона, межі якої окреслені високими хребтами Алтайських гір: північна межа – хребет Торот, південна – відроги хребта Чихачева (висота 3021 метр), північно-східна – Абаканський хребет (висота 2890 м), східна – хребет Шапшал (висота 3507 м). Західні кордони проходять по річці Чулышман і по берегах і акваторії Телецького озера, є справжньою перлин Гірського Алтаю. Називають його «маленьким Байкалом» Західного Сибіру.
Цей унікальний природоохоронний об’єкт містить у своїх територіях різноманітну флору і фауну акваторії і берегів прекрасного Телецького озера, кедрові ліси, популяції рідкісних тварин, а також рослини-ендеміки.
Клімат
Панує на території Алтайського заповідника гірський і континентальний клімат. Перший переважає в районі хребтів Алтаю, а другий обумовлений тим, що під охороною зона знаходиться в центральній частині материка, де більшою мірою на погодні умови впливають антициклони Азії та повітряні маси з Арктики.
Формування умов клімату залежить і від особливостей ландшафту окремих зон заповідника. На південній частині знаходяться долини Телецького озера і річки Чулышман, тому для цієї місцевості характерні м’яка зима і прохолодне коротке літо. Тут практично не буває снігу, загальна сума опадів за рік складає приблизно 500 мм. Там, де знаходиться среднегорная зона тайги (північна частина заповідника), навпаки, зими, в основному, холодні. В кінці жовтня вже випадає сніг. Річна температура повітря досягає +30 °C. Річний обсяг опадів – приблизно 900 мм.
