Діагностика
Виявлення синдрому здійснюється по сукупності проявляються симптомів, що наявні у хворого в момент звернення до фахівця. Надзвичайно важливим критерієм при визначенні діагнозу вважається бажання випити спиртне у період абстиненції.
Для точного виявлення стадії патології нарколог повинен уточнити, наскільки довго і в якому обсязі пацієнт вживав алкоголь, а також інтенсивність його тяги до спирту на наступний день після вживання. Крім того, слід з’ясувати, чи відчуває пацієнт почуття провини за надмірний прийом міцних напоїв. Для виявлення фізіологічних ознак алкогольної абстиненції здійснюється ретельний огляд пацієнта.
Оскільки синдром вважається одним з проявів важкої форми залежності, необхідна диференціальна діагностика не тільки з іншими патологіями, що з’являються з-за вживання психотропних речовин, але і з тривожними, депресивними розладами.
Загальні принципи лікування алкогольної абстиненції
Для запобігання появи серйозних ускладнень при виникненні ознак синдрому потрібно негайне надання медичної допомоги. Правильне лікування дозволяє в найкоротші терміни вивести пацієнта з аномального стану. Але деякі патології, що з’явилися на тлі впливу ферментів розщеплення етанолу, можуть виявитися необоротними. А протягом таких захворювань загострюється у разі подальшого вживання спиртного.
Пацієнту може бути призначено лікування алкогольної абстиненції в домашніх умовах, але виключно після детального його обстеження фахівцями невідкладної допомоги. Однак середньотяжкі і тяжкі форми хвороби вимагають стаціонарного лікування в наркологічному відділенні.
