Історія назви
Альдебаран – це арабська назва. Як ті, що має більшість зірок на нашому небосхилі. Пов’язано це з тим, що в Середні віки розвивалася астрономія, головним чином, якраз на Сході. Поки Європа переживала темні століття, араби, скориставшись спадщиною еллінів і римлян, збагатили її новими знаннями та відкриттями. Одне з них – переклад книги Клавдія Птоломея. Грецький учений, який проживав в Олександрії, в своїй книзі, написаній в 140 році нашої ери, описав понад 1000 зірок. Араби переклали її і протягом кілька століть вносили додаткову інформацію. Коли в Європі знову згадали про астрономію, знання, викладені Птолемеєм, вже були частиною більш великої праці, називався «Альмагест».
У перекладі з арабської мови назва «Альдебаран» означає той, що йде слідом. Таке ім’я пов’язане з тим, що це мандрівна по небосхилу зірка. Також її називають Бичачим оком, за становище в сузір’ї Тельця. Греки називали Альдебаран Лампарусом, римляни – Палилием. Ці назви означають факел, що світить у нічному небі. Іноді їх перекладають, як «маяк». В перському царстві зірку згадували більш ніж за 3000 років до нашої ери.
