У 1979 році Ельдар Рязанов представив глядачам всього величезного Радянського Союзу свою комедію «Гараж». Вона справила ефект вибуху бомби. Люди побачили самих себе, готових в інтелігентній манері, властивої радянському людині, розірвати горло один одному за «місце під сонцем» для свого авто.
Одну з головних ролей в картині виконав Валентин Гафт. Саме ця робота принесла йому всесоюзну славу, хоча на той момент у фільмографії актора було більше двох десятків картин. Біографії, особисте життя актора і його творчим досягненням присвячена ця стаття.
Дитинство
Валентин Йосипович Гафт народився в 1935 році в Москві. Його батьки приїхали в столицю з Прилук, що в Полтавській області України. Йосип Рувімович Гафт був військовим юристом, а мама, Гіта Давидівна, займалася вихованням сина і вела господарство.
Безхмарне дитинство хлопчика закінчилося в 1941 році, коли тата Валі, якому на той момент було всього 5 років, забрали на війну. Мама робила все, щоб дитину як можна менше стосувалися тяготи, що випали на частку дітям воєнного покоління. На щастя, у 1944-му Йосип Гафт повернувся додому живим і неушкодженим, і сім’я знову зажила щасливо.
Вибір професії
Хоча Гафт виріс в абсолютно не акторській сім’ї, він з дитинства став тягнутися до театру. Велике враження на хлопчика зробив спектакль «Особливе завдання», який він подивився в четвертому класі. Валя твердо вирішив, що буде актором, тому став брати участь у шкільній самодіяльності.
У це важко повірити, але спочатку йому пропонували тільки жіночі ролі. Справа в тому, що в ті роки в радянських школах було роздільне навчання, і хлопчики навчалися окремо від дівчаток, тому ролі дам в спектаклях були змушені грати самі симпатичні хлопці, до числа яких відносився і Валентин Гафт.
Вступ до Школу-студію МХАТ
Після школи Валентин потайки від батьків, які сподівалися, що син обере більш солідну професію, ніж акторське ремесло, подав документи одночасно в Щукінське училище і в Школу-студію МХАТ.
За легендою, потрапити в театр молодому даруванню допомогла зірка радянського кіно кінця 40-х років – актор Сергій Столяров, відомий як виконавець ролі Садко. Валентин Гафт випадково зустрів його на вулиці і попросив оцінити свої акторські здібності. Столяров здивувався такої нахабності, але все ж проекзаменував сміливого абітурієнта і дав кілька слушних порад. В Щукінське училище Гафт не надійшов, так як зрізався з другого туру. Проте в Школу-студію МХАТ йому вдалося вступити з першої ж спроби. Причому іспити він склав на «відмінно».
Батьки були здивовані, коли син сказав їм, що вже став студентом престижного вузу. У школі-студії Гафт навчався на курсі Топоркова разом з Ігорем Квашею, Олегом Табаковим, Михайлом Козаковим та іншими майбутніми метрами вітчизняного кінематографа.
Початок професійної кар’єри
Ще до закінчення вузу Валентин Гафт, біографія якого була таємницею навіть для більшості його знайомих, знявся в епізодичній ролі вбивці у картині «Вбивство на вулиці Данте». З тих пір за ним закріпилося амплуа лиходія, так як він мав яскраву негативною харизмою.
Після закінчення Школи-студії МХАТ Валентин Гафт пропрацював деякий час в театрі Моссовета, де виконав роль другого сищика в постановці «Ліззі Мак Кей» за п’єсою «Доброчесна повія» Ж. П. Сартра, в «Королі Лірі» У. Шекспіра, сина у «Корнелії» за п’єсою М. Чорчолини, Зайчика у «Вигідному нареченого» за п’єсою братів Тур.
Подальша кар’єра в театрі
У 1958 році Гафт виступив у ролі вченого у п’єсі «Тінь» на сцені Театру сатири. Потім актор служив в МДТ, де грав у спектаклях «Барба» (авт. Я. Масевич), «Безплідні зусилля любові», «Третя голова» (авт. Марсель Еме), «Аргонавти» (авт. Ю. Эдлис), «Жива людина» (авт. Ст. Максимов), «Візит дами» за п’єсою Ф. Дюрренматта.
У 1965-1966 роках Валентин Гафт грав на сцені театру ім. Ленінського комсомолу. Там глядач міг бачити його в ролі Євдокимова в постановці «104 сторінки про любов» (авт. Е. Радзинський), маркіза д Орсиньи в «Мольєра» за п’єсою Михайла Булгакова. Однак і в Ленкомі Гафт протримався недовго. Через деякий час він перейшов в театр на Малій Бронній. Там актор зіграв штабс-капітана Солоного в чеховських «Трьох сестер», а також Колобашкина у постановці п’єси Е. Радзинського «Звабник Колобашкін».
Нарешті, в 1969 році Гафт поступив на службу в театр «Современник», в якому виходить на сцену і по сей день.
Кар’єра в кіно
До числа перших кінематографічних робіт Валентина Гафта, вірші якого часто цитують його друзі та колеги по цеху, відносяться:
- сербський солдатів в «Олеко Дундиче»;
- Клод Жерар (фільм «Російський сувенір»);
- Мілле («Нормандія-Неман»);
- Джим Темпл («Підводний човен»);
- Боєр («Ми, російський народ »);
- доктор Капа («Дивовижний хлопчик»);
- Азанчеев («Дозвольте зліт!»);
- Дмитро Ивагин («Цемент»);
- Кейсі («Змова») і багато інших.
Найбільш помітні кінороботи
До виходу на екрани кінокартини «Гараж» у творчій скарбничці Гафта вже було кілька цікавих кінематографічних робіт, які зробили його обличчя впізнаваним у всіх куточках колишнього СРСР. Перш за все, багатьом запам’ятався незворушний «американець», співробітник Даллеса Геверниц, в ролі якого актор постав перед глядачами в картині «Сімнадцять миттєвостей весни».
Наступною картиною, яка принесла популярність Валентину Гафту став фільм «Здрастуйте, я ваша тітка!» Віктора Титова, в якій разом з ним знялися Олександр Колягін, Армен Джигарханян і Михайло Козаков. Безліч похвал глядачів Гафт заслужив і за роль заступника директора інституту чарівництва НУІНУ Аполлона Сатанеева у новорічній казці «Чародії», яка вийшла на екрани в 1982 році.
Співпраця з режисером Ельдаром Рязановим
На зйомках фільму «Гараж» Гафт опинився випадково. Від роботи в картині несподівано відмовився Олександр Ширвіндт. Тоді Лія Ахеджакова запропонувала Рязанову запросити Гафта. Однак Рязанову ця ідея видалася невдалою. Тим не менш, він вирішив спробувати Гафта і зрозумів, що знайшов ідеального голови гаражного кооперативу Сидоркіна. У виконанні Гафта цей персонаж вийшов саме таким, яким його хотів бачити режисер, а робота актора отримала безліч позитивних відгуків глядачів і критиків.
У 1980 році Рязанов знову запросив Валентина Гафта, вірші якого дуже любив, у свій відомий водевіль «Про бідного гусара замовте слово» зі Станіславом Садальським у головній ролі. У цій картині актор зіграв героя Вітчизняної війни 1812 року, полковника Покровського. Гафту відмінно вдався і цей образ. Він переконливо зіграв сорочку-військового, який по-батьківськи піклується про своїх підлеглих і намагається не забруднити свою частину, навіть ризикуючи викликати гнів начальства.
Співпраця Гафта та Ельдара Рязанова продовжилося і в наступні роки. Його результатом стали картини «Забута мелодія для флейти», «Небеса обітовані» і «Старі шкапи».
Роботи останніх років
Багатьох цікавить, скільки років Валентину Гафту. Так от, акторові скоро виповниться 83 роки, проте він продовжує проявляти активність у своїй професії. У 2016 році Гафт виконав роль 2-го плану в комедії Анна Матісона «Чумацький шлях», в якій знялися також Марина Александрова і Сергій Безруков. Паралельно з цим актор зіграв у короткометражній стрічці К. Сафонова «Четвертий», де його партнеркою була Поліна Кутепова. Гафт продовжує радувати шанувальників своїми театральними роботами, хоча видно, що улюбленому акторові вже досить важко виходити на сцену і грати вистави.
«Поки існує простір»
Восени 2017 року в театрі «Современник» відбулася прем’єра вистави під такою назвою, 82-річний Гафт виступив в ньому не тільки як виконавець головної ролі, але і як драматург. За словами самого актора, у своїй п’єсі він вирішив провести дослідження і з’ясувати разом з глядачами, що таке любов. Судячи з відгуків, шанувальникам сподобалося нове амплуа Гафта як драматурга. Багато шанувальників його таланту висловили сподівання, що до п’єс Валентина Йосиповича «Поки існує простір», «Сон Гафта, переказаний Віктюком» та ін. незабаром додадуться і інші, не менш цікаві.
Особисте життя Валентина Гафта
Актора, що володіє сильною харизмою і величезною чарівністю, любили багато жінок.
Першою дружиною Валентина Гафта, фільми з участю якого з задоволенням дивляться люди різного віку, стала красуня Олена Изоргина. Цей шлюб був швидкоплинним, і молоді люди швидко розлучилися через зраду дружини, яка закохалася у відомого кінознавця Даля Орлова. Друга дружина актора – балерина Інна Єлісєєва – народила йому доньку Ольгу. Однак і вона не змогла створити з Гафтом міцну сім’ю. Після розлучення Єлісєєва впала в депресію. Все це не найкращим чином позначилося на самопочутті Ольги, яка покінчила з собою в 2002 році.
Третьою дружиною Валентина Гафта була музикант Алла, а ще раніше актор мав короткочасний роман з молодою художницею Оленою Нікітіної. Після того як вони розлучилися, жінка народила сина Вадима. Олена нічого не сказала Гафта й відвезла хлопчика в Бразилії, куди поїхала працювати. Треба було 43 роки, щоб батько і син зустрілися в студії передачі «Сьогодні ввечері», яку на той момент вів Андрій Малахов. Стан Валентина Гафта під час зйомок важко описати словами. Літній актор дуже хвилювався. Він не знав, що його чекає ще один сюрприз: під час передачі Валентин Йосипович дізнався, що є дідом юного футболіста, який передав йому телевізійний привіт з Бразилії.
Головний роман
Не кожному судилося зустріти свою любов у ранній юності і пронести її через усе життя. Частіше люди повинні пройти через безліч випробувань, зробити помилки і лише потім знайти того єдиного людини, призначеного їм долею. Так склалася доля Валентина Гафта. Після трьох шлюбів, вже в зрілому віці доля звела його з Ольгою Остроумовою, яка стала головною коханням у його житті.
Справедливості заради треба сказати, що їх зустріч сталася багатьма роками раніше. Гафт зустрівся з Ольгою Остроумовою під час зйомок в кінокомедії «Гараж» в 1979 році. На той момент обидва актори були в шлюбі, тому їх дороги розійшлися в різні сторони. Лише через 20 років Ольга і Валентин зустрілися знову і вже не захотіли розлучатися. Гафт тепло прийняв сина подружжя, якому на той момент було 10 років, і виростив його, як рідного. Сьогодні він радіє онукам, яких балує понад усяку міру.
Валентин Гафт: здоров’я
На жаль, час нікого не щадить. Багатьом шанувальникам важко прийняти, що їх кумир, якого вони пам’ятають сильним і здоровим, сильно здав в останні роки. Але це не дивно, якщо згадати, скільки років Валентину Гафту! Більш того, в кінці минулого року один з корифеїв російської сцени переніс серйозну операцію, так як в ході планового огляду лікарі виявили проблеми, що вимагали негайного хірургічного втручання.
На щастя, все закінчилося благополучно, і вже навесні Валентин Гафт став з’являтися на людях. Більше того, актор повернувся на сцену і тепер час від часу постає перед глядачами в постановці «Поки існує простір».
Тепер вам відома біографія Валентина Гафта. Залишається побажати улюбленій всіма акторові здоров’я і сил, щоб він міг продовжити радувати всіх нас своїми колючими епіграмами, віршами з глибоким філософським змістом і новими театральними роботами.
