Екранний лиходій
Багато кінокритиків і режисери відзначали, що Олдману вдаються ролі як позитивних, так і негативних персонажів. Наприклад, у 1991 році Олівер Стоун запрошує його зіграти в історичному детективі “Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі”. Вже на наступний рік герой нашої статті з’являється в головній ролі в драматичному трилері Френсіса Форда Копполи “Дракула”.
З часом Олдману все частіше стали пропонувати ролі корумпованих поліцейських. Наприклад, такий спосіб йому дістається в неонуарном трилері Пітера Медака “Ромео спливає кров’ю”. Образ “поганих хлопців” він продовжує втілювати в кримінальній мелодрамі Тоні Скотта “Справжня любов”, драматичному трилері Марка Рокко “Вбивство першого ступеня”, фантастичному бойовику Люка Бессона “П’ятий елемент”, науково-фантастичному пригодницькому фільмі Стівена Хопкінса “Загублені в космосі”.
Багатьом запам’ятався корумпований офіцер поліції Норман Стенсфілд у виконанні Олдмана в картині Бессона “Леон”.
Нагороди та номінації
Серед інших знаменитих кіноролей, які можна віднести до цього ж періоду, терорист з Росії Іван Коршунов в трилері Вольфганга Петерсена “Літак президента”, конгресмен по імені Шелдон Раньон у драматичному бойовику Роду Лурі “Претендент”, мільйонер Мейсон Верджер у драматичному трилері Рідлі Скотта “Ганнібал”. Саме Верджер виявляється єдиною вижила жертвою Лектора.
За роль безпринципного конгресмена в “Претендента” Олдман отримує номінацію на премію Гільдії кіноакторів США серед виконавців ролей другого плану. Його персонаж Верджер в “Ганнібала” після зустрічі з серійним маніяком виявився знівеченим до невпізнання. Для зйомок йому доводилося щоразу накладати шар гриму, нанесення якого займало близько п’яти годин. При цьому його ім’я так і не з’явилося в титрах. Цікаво, що деякі стверджували, що Олдман наполягав, щоб його ім’я було поряд з виконавцями головних ролей, а коли йому відмовили, ледь не покинув проект. За іншою версією, Олдман сам вирішив залишитися анонімним, так як йому здалося забавним зіграти людину “без обличчя”.
