Айзек Азімов, «Основа»
«Підстава» – один з найвідоміших романів Азімова. Вважається, що саме в ній письменник розкрив головні ідеї свого «Всесвіту». Є й інший варіант перекладу назви цієї книги Айзека Азімова – «Академія».
«Підстава» – це не зовсім роман: він не розповідає одну повну історію. Насправді це п’ять різних сюжетів про різних вигаданих подіях, які зібралися волею випадку під одну обкладинку. Кожна з п’яти історій володіє своєю власною структурою сюжету.
Сюжет «Підстави» розгортається в Галактичної Імперії – це космічне наддержаву, що розкинулося по всьому Чумацькому Шляху. Вчений Селдон розробив нову науку – «психоісторію» – і з її допомогою з’ясував, що Імперія неминуче впаде незабаром, і настануть Темні століття. Селдон створює особливу організацію і дає їй ім’я – «Підстава». Її мета: спираючись на «плані Селдона», спробувати врятувати цивілізацію і відродити її.
Це нагадує (і ідея була взята звідти) історію падіння Римської імперії.
«Основа» було натхненне роботою Едварда Гіббона – «Історія занепаду і падіння Римської імперії». Сюжет першої частини роману присвячено зростанню і розвитку «Підстави», на тлі занепаду і падіння Галактичної Імперії». На роман Азімова також вплинула політична тенденція фандома наукової фантастики, відома як михелизм – тренд, згідно з яким наукова фантастика повинна за своєю природою виступати за утопічне існування, застосування науки для людського щастя і більш здоровий погляд на життя.
«Підстава» надихнуло таких письменників, як Дуглас Адамс, Джордж Лукас, а також громадських діячів, таких як Пол Кругман і Ньют Гінгріч. У 1966 році трилогія «Підстава» отримала премію Хьюго за кращу серію книг усіх часів, обійшовши навіть «Володаря Кілець». Сам Азімов зізнався, що був вражений, вигравши нагороду, вважаючи, як і багато інших, що перемогти повинен був, звичайно, Толкін.
