Ступеня гіпертрофії тканини мигдалини
Після рентгенологічного дослідження виявляють ступінь розростання аденоїдної вегетації. Знімок допомагає оцінити розміри новоутворень, етап поширення запального процесу і спрогнозувати ефективність консервативної терапії. У сучасній медичній практиці виділяють три ступені гіпертрофії мигдаликів, які розрізняються симптомами, ризиком виникнення ускладнень і підходом до лікування.
Гіпертрофовані аденоїди 1 ступеня у дитини — це початковий етап патологічного процесу гіпертрофії. Новоутворення займають третину заднього носового ходу. Вдень дитині вдається дихати спокійно, але з настанням ночі процес ускладнюється. Це пов’язано з тим, що розмір аденоїдів збільшується при знаходженні в горизонтальному стані. Лікарі виділяють змішану ступінь — це коли закрита практично половина носового ходу, блокується менше ніж дві третини.
Надалі (2-3 ступінь) аденоїди розростаються ще більше та потребують комплексного підходу до терапії. При другій стадії вони прикривають дві третини носового ходу. Дитина вже не може дихати через ніс. При третього ступеня аденоїди блокують хід повністю або практично повністю. Цю стадію захворювання слід відрізняти від надлишку слизу в носі. Так, якщо дитина періодично дихає носом, швидше за все, це не аденоїди, а скупчення виділень.
У деяких випадках виділяють ще й четверту стадія гіпертрофії аденоїдів. У цьому випадку носоглотка перекрита повністю або майже повністю (як і при третього ступеня). Клінічна картина третьої і четвертої стадій дуже схожа, тому диференціація не має діагностичного значення. Симптоми, що відповідають останнім двом стадіям розростання аденоїдів, дуже схожі.
