Абердин-ангуська порода корів: опис, переваги і недоліки

Зміст

Абердин-ангуська порода корів не вимагає ніяких специфічних умов утримання. Тварини легко пристосовуються майже до будь-якого клімату. Небажано розводити тварин в занадто вологому кліматі і випасати на перезволоженому ґрунті. Немає необхідності в теплих корівниках.

Підсисних телят обов’язково підгодовують подрібненим зерном, преміксами, комбікормом, привчаючи до прикорму поступово. Той факт, що малюки отримують досхочу материнське молоко аж до 8-10 місяців, позитивно позначається на їх імунітет і здоров’я. Вони практично не хворіють.

Після відлучення молодняку абердин-ангуської породи ставлять на відгодівлю з раціоном, що містить 50% сіна (трави) і 50% концентрованих кормів. Обов’язково додають білок, вітаміни, антибіотики, мінеральні підгодівлі. Для молодих теличок раціон складають з акцентом на зерно – до 60%. Вільний цілодобовий (іноді і цілорічний) випас істотно знижує витрати на виробництво м’яса. Причому приріст живої маси не зменшується. На пасовищах тварин забезпечують вільним доступом до води. Обов’язково контролюють раціон дорослих тварин, щоб він не об’їдалися. Схильність до ожиріння веде до зниження якості м’яса.