Наступ Російської імперії
На Східному фронті бої йшли між Центральними державами і Російською імперією, яка входила в Антанту. Саме тут велися найбільші битви війни 1914 року.
Першою вважається Східно-Прусська операція. Війська Росії повинні були розбити армію Німеччини, захопивши Східну Пруссію. Це відвернуло б увагу великих німецьких сил від Франції.
Росія направила дві армії, якими командували Реннегкампф і Самсонов. Генерали почали операцію 17 серпня, вторгшись в Східну Пруссію. Запеклі бої почалися 20 серпня, коли командуючий німецькими військами Притвиц вирішив ударити по противнику. У запеклих боях обидві сторони понесли серйозні втрати. Відступили німці. Бої велися під Гумбинненом (сьогодні місто Гусєв Калінінградської області).
Німецькі війська, побоюючись оточення, вирішили відступити за Віслу. Таке рішення не підтримали Ставкою. Притвица відправили у відставку, одну армію розгорнули із Західного фронту на Східний. Для Німеччини це мало сумні наслідки.
25 серпня почалася атака німецьких військ. У російській армії панувала плутанина, багато почали безладно відступати, тридцять тисяч солдатів з двома сотнями гармат опинилися у ворожому оточенні. Генерал Самсонов не витримав напруги і застрелився 30 серпня.
Змушена була відступити російська армія і з Мазурських озер. 15 вересня її витіснили з Східної Пруссії. План по захопленню провалився, але Росія виконала союзницький борг, відтягнувши на себе частину військ противника з Західного фронту.
Подальші події 1914 року пов’язані з настанням у Галичину. Росія виступила проти австро-угорських сил. Спочатку стратегічна обстановка була не на боці армії Миколи Другого, яка відступила від Красника і перейшла в оборону під Любліно. Запеклі бої тривали до 2 вересня. Не були успішними і бої біля Комарово.
Проте росіянам вдалося створити потужну угруповання на сході від Лемберга (Львова), чого зовсім не очікували австрійці. Успіх прийшов до військ Миколи Другого 26 серпня, після битви на Золотій Липі. Наступ російських сил продовжилося і на Гнилій Липі. Командував ними генерал Брусилов. Йому вдалося зайняти Лемберг і Галич. У важких боях у Рави-Руської австрійський наступ було зупинено.
У вересні все змінилося. Австрійці почали відступати через річку Сан. Росіяни зайняли частину Західної Галичини, Буковини, підійшли до Карпат. Втрати з обох сторін були колосальними: чотириста тисяч з австрійської сторони і двісті тисяч – з російської. Плани німецького командування провалилися.
Для Центральних держав стала складатися несприятлива ситуація. Австро-Угорщини була потрібна допомога Німеччини. Російським військам вдавалося утримувати Варшави, незважаючи на запеклі бої. Вони почали переправляти сили через Віслу. Із-за загрози повного розгрому німецькі та австрійські війська 27 жовтня почали поспішний відхід. Цей бій одержав назву Варшавсько-Ивангородское.
Відразу ж після цього почалася Лодзинська операція. Росія вирішила вторгнутися на територію Німеччини. Щоб цього не допустити супротивник зробив спробу нанести упереджувальний удар. 11 листопада російські позиції піддалися атаці. Їм довелося відступати, але бої тривали до 19 листопада. Противники постійно перегруповувалися, щоб відшукати слабке місце в обороні. В бою біля Лодзі німці завдали серйозного удару, але їм не вистачило сил для завершення блокади російських військ. У результаті німецька армія сама потрапила в оточення і 22 листопада почала відступати – майже 70% було вбито або схована. Результат операції був невизначеним, оскільки плани сторін були зірвані.
Поки на фронті відбувалися кровопролитні бої, не менш важливі події відбувалися і в самій Російській імперії. У серпні 1914 року Микола Другий перейменував Санкт-Петербург в Петроград, оскільки по країні пішла хвиля антинімецьких настроїв.
У цьому ж році з австрійській в’язниці був звільнений Володимир Ленін. Незабаром він влаштувався в Швейцарії. Його роль у подальшій долі Росії досить значна.
