Скільки коштує 1 юань? Історія, особливості та курс валюти Китаю

З кінця XX століття Китай є одним з локомотивів світової економіки. Ця загадкова східна країна зуміла «поєднати непоєднуване» – організувати симбіоз соціалізму і ринкової економіки всередині держави. ВВП Китаю вже кілька років поспіль перевищує аналогічний показник у США та країнах Євросоюзу. Валюта Китайської Республіки – юань – є однією з найстабільніших валют у світі.

Одну з ключових ролей у розвитку і формуванні сучасного Китаю зіграв засновник і перший керівник КНР Мао Цзедун.

Історія появи

Слово «юань» по-китайськи означає «кругла річ, монета». Так в сучасному Китаї називають грошові знаки будь-якої країни, крім китайських. Свою грошову одиницю китайці всередині країни називають «женьміньбі», що означає «народні гроші».

У вигляді монет зі срібла юань з’явився в Піднебесній тільки в 1835 р. Тоді ж у зверненні був інший еквівалент грошей – срібний лян. Були в ходу і інші еквіваленти. У 1935 р. на зміну срібного стандарту юаня прийшов золотий. З’явилися паперові фабі. Фіксованого вмісту срібла в юані не було. Надлишкова емісія стала причиною сильної інфляції в Китаї того часу. У період з 1935 р. по 1946 р. курс юаня впав до долара США приблизно в 97 разів.

У 1948 році золотий вміст одного знака було зафіксовано на рівні 0,22217 г. золота. Чотири золотих дорівнювали тепер 1 долара США. Однак до середини грудня курс знову впав. Один долар коштував вже 20 юанів.

У тому ж році з’явився Китайський Народний Банк (Банк Китаю), а знак став єдиною державною валютою Китайської Республіки.

З 1994 р. курс юаня до долара США був жорстко прив’язаний і майже не відхилявся від співвідношення 8,27:1. В середині 2005 р., перебуваючи під тиском США і низки європейських країн, Китай відмовився від прив’язки і ввів плаваючий курс, заснований на котируваннях кошика з найбільших світових валют. Вартість 1 юаня в рублях на той момент становила 3,4643 рубля (01.07.2005).

Дивіться також:  Євген Левченко: український голландець

Особливості банкнот і монет

Дизайн купюр і монет оновлювався в Китаї 5 разів: у 1948 р., 1955, 1962 р., 1987-1997 рр. (використовуються до цих пір), 1999-м. Юань складається з 10 йао або дзяо (джао). Кожен дзяо складається з 10 феней. Таким чином, він включає 100 феней. У постійному обігу в країні є купюри і монети 3 різних серій. Всього 22 види. Присутні купюри наступного переваги:

  • 1 юань. Переважаючий колір – оливковий. Має в наявності лінії світло-бежевого кольору. Водяний знак у формі квітки орхідеї. Зображені «три басейну, навколишні Місяць»- річковий пейзаж Західного озера в Чжецзян.
  • 5 юанів. Переважаючий колір – фіолетовий. Є елементи блакитного, бежевого, червоного та інших кольорів. Водяний знак – нарцис. Зображений схід сонця на тлі гори Тай (Таньшань) – однієї з 5 великих гір Шаньдуна.
  • 10 юанів. Переважаючий колір – блакитний. Присутні елементи рожевого, синього, бежевого і інших кольорів. Водяний знак – квітуча троянда. Зображено ущелині Цюйтай річки Янцзи в провінції Чунцин.
  • 20 юанів. Переважаючі кольори – коричневий та персиковий. Присутні блакитний, червоний, фіолетовий. Водяний знак – квітка лотоса. Зображені вершини гірської системи Яншо в провінції Гуансі, що підносяться над водами річки Ліцзян.
  • 50 юанів. Переважаючі кольори – зелений і фіолетовий. Присутні бежевий, рожевий кольори. Водяний знак – портрет Мао Цзедуна. Зображена квітуча хризантема і палацовий комплекс Потала – Лхасская резиденція Далай-Лами в Тибетських горах.
  • 100 юанів. Переважаючий колір – червоний. Присутні кольори — фіолетовий, бежевий, блакитний. Водяний знак – портрет Мао Цзедуна. Зображено квітку китайської сливи і Великий Зал Нарад, розташований в Пекіні на площі Тяньаньмень.
  • На всіх банкнотах зображення герба Китаю, портрет Мао Цзедуна і водяний знак номіналу купюри. Грошові знаки випускаються Народним Банком Китаю. Всі купюри зразка 1999 року мають різний розмір: 130 x 63 мм у банкноти в 1 юань, до 156 x 77 мм у банкноти в 100. Купюри номіналом понад 100 женьміньбі у діючій грошовій системі країни не існує.

    Дивіться також:  Блешня "Мепс": опис та відгуки

    Складові одиниці також представлені у вигляді купюр номіналом 1, 2 і 5 дзяо.

    В обігу знаходяться монети достоїнством:

    • 1, 2, 5 феней;
    • 1, 5 дзяо;
    • 1 юань.

    Примітно, що ні на одній з монет Китайської Республіки немає жодного політичного зображення. Зазвичай на них зображений яку-небудь квітку, стебла рослини або пейзаж, зазначено гідність монети, рік її карбування.

    Національний символ Китаю — квітка китайської сливи з давніх пір присутній на деяких купюрах Піднебесної.

    Визначення курсу юаня Банком Китаю

    Єдиним емісійним центром монет і валюти китайського грошового знака є Народний Банк Китаю. Він підпорядкований Уряду Республіки. Уряд приймає рішення, спираючись на політику Держради країни, яким керує Комуністична партія.

    У різні періоди часу курс юаня до інших валют визначався по-різному. Деякий час існувала прив’язка до англійського фунта стерлінгів і долара Гонконгу. Потім курс визначався щодня з опорою на валютну корзину декількох вільно-конвертованих валют (долар США, євро, англійський фунт стерлінгів та інші).

    З 1998 р. курс склав 8,28 китайських гривні за долар. В 2005 р. Уряд Китаю відмовилося від жорсткої прив’язки курсу американського долара.

    Динаміка курсу по відношенню до рубля

    Банк СРСР почав визначати курс «юань-рубль» з розрахунку 10000 юанів за 1,4806 рубля в квітні 1951 р. Таким курс залишався до деномінації знака в 1955 р., «удалившей» з купюр 4 нуля і визначила співвідношення 1:1,4806.

    Така ситуація зберігалася до 1961 року, коли курс оновився на рівні 100 юанів за 60 рублів. З тих пір курс китайської валюти майже постійно зміцнювалася по відношенню до рубля. На момент розпаду Радянського Союзу курс 1 юаня склав 0,1059 рубля (01.01.1992).

    У період з січня 1999 р. по травень 2006 р. він визначався Банком Росії щомісяця. Пізніше ЦБ РФ перейшов до щоденним котируванням китайського юаня. За останні 10 років він зріс з 3,3-3,5 руб. до 9,4-9,6 рубля за одиницю валюти КНР.

    Дивіться також:  Глютен. Що це таке?

    Знак як міжнародний резерв

    Економіка Китаю вже багато років демонструє стійке зростання. Зростає ВВП, збільшуються золотовалютні резерви. Державний запас золота в Китаї найбільший у світі.

    Рішенням Міжнародного Валютного Фонду з 1 жовтня 2016 р. китайський знак оголошений міжнародною резервною валютою. У листопаді 2015 р. почалися вільні обмінні операції між юанем і швейцарським франком.

    Уряд Китаю націлене домогтися включення в число валют кошика СДР (спеціальні права запозичення). Грошовий знак вже протягом декількох років включений в інвестиційні портфелі різних країн Азії і Африки.

    Китайська валюта входить до складу розрахункової грошової одиниці WOCU (World Currency Unit), що визначається на основі котирувань валют країн Великої двадцятки.