Що таке билина в літературі: визначення та історія

Всі ми чули колись у своєму житті літературний термін «билина», але не далеко не кожен з нас готовий дати визначення цьому терміну, а також навести приклади билин. Саме цим ми і займемося в даній статті.

Билина (також називалася старина) – це російська народна епічна пісня про цікавих епізодах та героїчні події на Русі в 11-16 століття.

Більшість билин написані специфічним віршем, який містить від 2 до 4 наголосів.

Сам термін «билина» з’явився в 1839 році, коли російський етнограф-фольклорист Іван Сахаров запропонував у своєму збірнику «Пісні руського народу» використовувати саме його, так як у «Слові о полку Ігоревім» замість словосполучення «згідно з фактами» використовувалося інше – «билин».

Існує кілька теорій про походження билин. Перша – розповіді про стихіях, де, наприклад, богатирі – уособлення могутніх вітрів і т. п., або ототожнення явищ з богами слов’ян у ті часи. Друга теорія говорить про те, що билини, як творчість, були запозичені у інших народів. Третя – про те, що билини – це сплутані в пам’яті і прикрашені і видоизменные в літературі історичні події.

Найбільш популярні і відомі зараз багатьом билини: «Ілля Муромець і Соловей Розбійник», «Садко», «Добриня Микитич та Змій Горинич», «Про прекрасну Висилису Микулишну».

Дивіться також:  Програма для автоматичної установки драйверів