Характеристика Штокманівського родовища газу

Відкриття в XX столітті Штокманівського родовища, одного з найбільш великих газоконденсатних родовищ, повинно було забезпечити блакитним паливом всю Росію. Велика кількість часу, грошей і сил було витрачено на розробку стратегії, але видобуток газу досі так і не розпочато. Давайте розберемося, чому.

Трохи історії

Штокманівське родовище газу було відкрито у 1988 році, хоча несуча структура була виявлена ще в 1981. До речі, на самому професору В. Б. Штокману, який був математиком-геофізиком, відкриття прямого відношення не має — назване воно на честь науково-дослідного судна «Професор Штокман», з борту якого фахівці «Севморнефтегеофизика» проводили геофізичні дослідження Баренцове-Карського басейну.

Раз структура була знайдена, то знаходження самих покладів було справою часу і везіння дослідників. Через 8 років з борту цього судна було виявлено родовище газу.

Географія

На відстані близько 600 км на північний схід від міста Мурманська, в центральній частині Баренцева моря, розмістилися багатющі поклади площею близько 1400 кв. км. Його координати по границях: широта з півночі 73°30′, 72°45′ з півдня, і довгота — 43°30′ з заходу, 45°00′ зі сходу. Глибина моря в цьому місці варіює між 320 і 350 метрами.

Геологія

Несучі шари Штокманівського родовища залягають на глибині від 1500 до 2500 м. Всього родовища у чотири шари, що належать до юрському періоду. З них тільки два представляють інтерес для видобутку.

З точки зору інженерно-геологічних умов, освоєння Штокманівського родовища відноситься до III рівня складності (особливо складне). І тут свою роль відіграють і погодні умови, і м’який глинистий грунт на дні моря товщиною до 15-20 метрів, і численні розриви породи, відкладеної в мезозої, і складну будову самого розрізу.

Умови природи

У місці, де розташовано Штокманівське газоконденсатне родовище, біля самого дна моря стовпчик термометра рідко піднімається вище нуля. А значить, і температура ґрунту негативна. Навіть важко передбачити, як поведе він себе, якщо інженерні споруди розмістити на ньому.

З жовтня по травень над морем встановлюється вітряна погода, коли пориви сягають 53 м/с, а хвилі піднімаються до 28 метрів. Це призводить до сильного обмерзання надводних об’єктів. Саме Баренцове море в цій частині не замерзає, лід надходить сюди з півночі і сходу у вигляді торосів і айсбергів. Маса льоду може досягати 1 млн тонн, і ці брили дрейфують зі швидкістю 0,25 м/с.

Дивіться також:  Водяний скорпіон: особливості будови та спосіб життя

Запаси

Передбачувані запаси складають близько 3,8 трлн тонн тільки за категоріями C1+C2, ще близько 37 млн тонн у вигляді конденсату (за даними розвідки у вересні 2006 року, коли бурили свердловину №7). Якість газу дуже висока, так як багато суміші вуглеводнів з низьким октановим числом. Велика частка припадає саме на метан. Містять сірку домішки відсутні, а азотовмісних незначна кількість.

У той же час у конденсатного газу присутні асфальтени, смоли і велика кількість твердих парафінів.

Проект розробок

Освоєння Штокманівського родовища за проектом розділено на три етапи. Але в підсумку компанія «Газпром» розраховує вийти на обсяг видобутку 71 млрд м3 в рік. Слід розуміти грандіозність проекту, адже такий обсяг газу видобуває сьогодні Норвегія, найбільший постачальник газу в країни Європи. Але й це не межа — максимальна видобуток може скласти 95 млрд м3!

Розглядаються варіанти видобутку як за допомогою підводних комплексів, так і з платформ, розташованих на поверхні. І в тому, і в іншому випадку є безліч проблем, з якими доведеться зіткнутися. При цьому планується використовувати сучасні технічні рішення і технології. Так як у «Газпрому» відсутній досвід освоєння шельфових ділянок, а це газове родовище ще і дуже складна, то підрядниками хочуть зробити міжнародні компанії, які володіють такими навичками. Єдина умова — дотримання встановлених термінів.

Сировину планується транспортувати за допомогою донних трубопроводів до берега Териберской бухти, де блакитне паливо буде готуватися до подальшого транспортування до споживача. Росія буде отримувати газ з Штокмановського родовища через побудований газопровід «Мурманськ-Волхов». Плани виглядають грандіозно, і це при умові, що від іноземних інвестицій «Газпром» відмовився.

Отже, в першу фазу початку розробки передбачається видобувати 23,7 млрд м3 в рік. У цей період газ буде подаватися тільки через трубопровід, а от виробництво та постачання скрапленого газу планується в другій фазі, на якій рівень видобутку буде виведений до 41 млрд м3. Тільки на третій фазі обсяги видобутку повинні були вийти на свій максимум — 71 млрд м3. Це пов’язано з тим, що в кожній фазі в експлуатацію буде вводитися по одній зв’язці, що складається з трьох елементів — однієї платформи, одного трубопроводу і трьох ліній сухопутної газопроводу (на другому етапі ліній з виробництва скрапленого газу).

Дивіться також:  До чого сняться дерева? Тлумачення снів

Були в проекті встановлені і терміни початку реалізації проекту. Спочатку називався 2013 рік, потім пролунав 2016 рік. Зараз вже 2018-й, а зрушень ніяких немає.

Передумови успішності проекту

«Газпром» не відмовляється від своєї монополії, а отже, проект може коли-небудь запуститися і бути успішним. І ось чому:

  • унікальний за своїми обсягами запас є гарантом успішності, адже будуватися об’єкт буде на довгий час;
  • після проходження другої фази проекту стане можливо постачати природний газ по трубопроводу, так і в балонах в країни Європи та Америки (що потребує ринок на даний момент, то і буде проводитися);
  • виробництво і видобуток завжди можна розширити, якщо цього вимагатиме ситуація на ринку;
  • сировину вимагає мінімальних витрат на очищення, так як спочатку має високу якість;
  • наявність негативних температур повітря в регіоні переробки дозволяє знизити витрати, в тому числі й енергетичні, при виробництві скрапленого газу, що робить його конкурентоспроможним;
  • на шляху до Європи немає транзитних країн, що відбивається на ціні;
  • Кольський півострів, на якому планується розміщення заводу по переробці сировини, вже володіє розвиненою інфраструктурою. У результаті відбувається зниження витрат на реалізацію проекту в цілому;
  • від місця переробки до американського континенту відстань не така вже й велика, а значить, знижуються транспортні витрати;
  • відсутність вічної мерзлоти — це сприятливий фактор, який вигідно відрізняє Штокманівське газоконденсатне родовище від інших розташованих в Арктиці, але не варто забувати про дрейф льодів, з якими доведеться боротися при реалізації проекту.

Економіка проекту

Багато проблем стоїть перед компанією вже на початку розробки Штокманівського родовища, і головна з них — високі витрати. Для втілення проекту в життя головними завданнями ставилися не тільки рентабельність і гарантоване досягнення результатів, закладених в проекті, але і зниження витратної частини, щоб не зв’язуватися з інвестиціями.

Дивіться також:  Значення імені Клим для хлопчика, походження, доля і характер

Проект був створений за принципом поетапного нарощування потужності при облаштуванні родовища. Залишена в проекті і можливість вносити коригування навіть в процесі експлуатації на будь-якому з етапів розробки. Причому виручка з попередньої стадії повертається у вигляді інвестицій на реалізацію наступної стадії.

І все ж з року в рік початок розробок родовища відкладається. Причини називаються різні, але результат один — Штокманівське родовище заморожено. А причина, схоже, сама банальна: ціни на блакитне паливо падають, а витрати на освоєння вельми великі. «Газпром» просто не бачить сенсу втрачати свої надприбутки на розробку, коли можна вичавлювати прибуток з тих запасів газу, які добувати легше.

Зіграла свою роль, звичайно, і сланцева революція — сланцевий газ набагато дешевше, а це призвело до переходу на нього багатьох країн американського континенту, та і Європа починає розуміти свою вигоду.

Коли планують розпочати розробку

Основною помилкою компанії спочатку було орієнтування на постачання зрідженого газу в США, які на сьогоднішній день вже не актуальні. Зараз керівники компанії говорять про те, що родовище не заморожене, навпаки, проводяться нові дослідження і розрахунки.

Раніше 2025 року Штокманівське родовище розроблятися навряд чи почнуть. Закладена ця дата і в проекті енергостратегії Російської Федерації (за джерелами ИТАР-ТАСС від 5 березня 2017 року). Але якщо розробка почнеться в 2019 році, як обіцяв «Газпром» ще в 2014 році, то скраплений газ російський споживач побачить не раніше 2030 року.

Так що поживемо — побачимо. Може бути, років через 20 з наших конфорок ми зможемо побачити яскравий блакитний вогник — це буде горіти газ Штокманівського родовища.