Злоякісні новоутворення: види, відмінності та особливості

Як перевірити?

Діагностика злоякісних новоутворень починається з променевих досліджень. Хворого направляють на рентген, КТ, МРТ, УЗД, радіоізотопний аналіз. Променеве дослідження допомагає визначити факт хвороби і точну область локалізації, провести диференціальну діагностику, за підсумками якої точно ясно, чи має випадок злоякісну природу чи ні. Провівши променеву діагностику, можна оцінити поширеність процесу, наявність метастазів, визначити оптимальні місця для отримання зразків для гістологічного аналізу. Проводиться інтервенційна діагностика для уточнення діагнозу, формування попереднього плану лікування. В майбутньому її практикують для оцінки успішності обраної програми.

Один з ранніх способів діагностики – ендоскопічне обстеження, актуальне, якщо новоутворення локалізовано на слизових оболонок внутрішніх органів. З допомогою ендоскопа можна оцінити передракові зміни, зрозуміти, наскільки великі небезпеки для конкретної людини, вчасно виявити приховані ракові процеси, малі форми хвороби. З допомогою ендоскопа проводять дослідження випадку для визначення злоякісності, оцінюють стан хворого органу, уточнюють локалізацію, результат проведених лікувальних заходів.

Для гістологічного аналізу за допомогою біопсії беруть зразки клітин хворий зони. За підсумками дослідження оцінюють діагноз, стадію, прогнози, контролюють результативність обраних методів лікування. Морфологічні обстеження передбачають визначення в кровоносній системі онкомаркерів. В даний час медицині відомо близько двох десятків сполук, присутніх в урині, крові та інших рідинах організму. При їх виявленні потрібна підвищена увага до пацієнта.