Злите, дефисное і роздільне написання прислівників та інших частин мови

Прислівники, утворені від іменників

Ситуація з ними досить проста. Такі прислівники пишуться разом, якщо між іменником від якого утворилася нова частина мови, і приводом, який слугував інструментом словотворення, можна вставити слово (визначення або доповнення) без зміни змісту фрази. Тим не менш складність створюють сполучення «іменник + прийменник», які іноді досить важко відрізнити від прислівників, і які потрібно писати окремо. Розрізнити їх можна за наявності залежного слова:

• Йти напролом – дивитися на пролом у стіні.
• До речі кажучи – до статі й шляхетності.
• Почасти прав – відрізати від частини матеріалу латку.
• Таємно готувати бунт – тримати в суворій таємниці.
• Працювати сім днів поспіль – додати до ряду фішок ще одну.

Розібравшись в цій темі, яка, до речі, не вважається особливо складною, будь-хто зможе згадати безліч аналогічних прикладів.

Загальні правила написання прислівників через дефіс

На відміну від правил злитого дефисного і роздільного написання прислівників та інших частин мови, правила використання дефіс у прислівниках більш конкретні, і спори про них виникають набагато рідше. Прислівники пишуться через дефіс у наступних випадках.

Якщо вони утворені від порядкових числівників (перший, другий, третій, четвертий і далі) з використанням приставки в – або по-. Наприклад: по-перше, по-друге, третє, четверте і далі. Крім того, у реченні вони завжди виділяються комами.

Якщо в них є приставка дещо. Наприклад: куди, подекуди, де-не-як.

Якщо вони утворені за допомогою постфиксов -то, -небудь, -небудь. Наприклад: де-небудь, як-небудь, коли-то. Існує навіть двовірш для запам’ятовування: «-то, -небудь, -небудь – риску не позабудь!».

Якщо вони являють собою повтор однакових слів: ледве-ледве, ледве-ледве, тихо-тихо.

Якщо вони складаються з спільнокореневих слів, що розрізняються лише наявністю або відсутністю приставки: мало-помалу, видимо-невидимо, подобру-здорові.

Якщо вони є результатом з’єднання пари синонімів: нежданно-негадано, худо-бідно.

Якщо вони утворені за допомогою суфікса -скі або -цкі. Наприклад: по-англійськи, по-французьки, по-німецьки. За аналогією слід запам’ятати правопис прислівників «по-латині».

Прислівник «на-гора».

Слово «точнісінько».