Спірні випадки злитого, роздільного та дефисного і полуслитного написання прислівників
Дуже важливо навчитися відрізняти прислівники від омонімічних (співзвучних з ними) частин мови, найчастіше від іменників та займенників з прийменниками. Найчастіше злите, дефисное і роздільне написання прислівників і співвідносних з ними слів або пар слів піддається поясненню лише з точки зору лексики. Іншими словами, визначати необхідний варіант написання доводиться не граматично, а за змістом, виходячи з контексту, значення прислівники і наявності залежних слів. Тим не менш ряд правил для таких випадків все ж існує.
Прислівники, утворені від займенників
Існують прислівники, утворені від вказівних займенників:
Того – тому, тим – потім, – тому, чому – чому, навіщо, чого – чого, все – щосили і так далі.
Одночасно з цим існують аналогічні пари «займенник + прийменник»:
Від того (будинку), за часом (деревом), по тому (шляху), по чому (пройти), за чим (сховатися), від чого (бігти), во всю (спритність).
Щоб вірно визначити, який саме з варіантів написання слід використовувати, найкраще поглянути на наочні приклади відмінностей.
| Пропозиція | Частина мови | Залежне слово | Варіант написання |
| «Він сумує тому, що посварився з найкращим другом.» | Прислівник | Немає | Разом |
| «Від того будинку до нашої школи рукою подати!» | Прийменник+займенник | Є | Окремо |
| «Ми прокинулися дуже рано, поснідав, потім відправилися в шлях.» | Прислівник | Немає | Разом |
| «За тим поворотом ви знайдете широкий, просторий вулицю, повну магазинів з різноманітними туристичними дрібничками.» | Прийменник+займенник | Є | Окремо |
Різницю, крім того, можна помітити, зробивши синтаксичний розбір речення. Займенники в ньому будуть визначеннями, а прислівники – обставинами або союзними словами.
