Політичні важелі
В рамках подібного сценарію стає зрозумілим, для чого Ходорковський втілив «блакитну мрію» Березовського – частково або повністю взяв під свій контроль різні опозиційні партії, як КПРФ, «Яблуко» і СПС. Він дуже грамотно і ретельно розподілив всім ролі: він, як представник демократії спонсорує «Яблуко» і частково підтримує діяльність УПС, а всю турботу щодо КПРФ делегував на свого віце, як свободи політичних поглядів.
У всіх інших дій також простежується дуже тонкий розрахунок: більша частина акцій «Юкоса» вже розташовується за кордоном. Вся робота почалася безпосередньо перед виборами, коли громадська човен може бути раскачана без будь-яких зусиль. Тим більше, враховуючи підтримку з боку таких високопоставлених професіоналів у цій галузі, як Зюганов і Явлінський.
Не менш слабким ходом було вибрати в якості керівника штабу з «кризового управління» громадянина США, якого без великого інтернаціонального скандалу неможливо зачепити. Сенс всього «кризового управління» також здається вельми прозорим: він повинен не долати кризові ситуації в бізнесі, а створювати політичну кризу в країні, щоб примусити влади РФ здатися і не виявляти опору.
