Жінка-фараон: цариця Хатшепсут
Повне ім’я цієї жінки-фараона – Мааткара Хатшепсут Хенметамон, що означає “Найкраща з благородних”. Її батьком був знаменитий фараон XVIII династії Тутмос I, а матір’ю – цариця Яхмес. Вона була верховною жрицею самого бога сонця Амон-Ра. З усіх єгипетських цариць тільки їй вдалося стати правителькою Об’єднаного Єгипту.
Хатшепсут стверджувала, що вона дочка самого бога Ра, що трохи нагадує історію про народження Ісуса: Амон повідомив зібранню богів, правда, не через свого посланця, а особисто, що в нього незабаром народиться дочка, яка стане новим правителем всієї землі Та Кемет. І в її правління держава буде процвітати ще більше і підніматися. Як знак визнання цього, під час правління Хатшепсут її часто зображували у вигляді нащадка Амон-Ра Осиріса – бога родючості і володаря Підземного царства Дуат – з накладною борідкою і ключем від Нілу – ключем життя анхом, з царськими регаліями.
Правління цариці Хатшепсут прославив її улюблений архітектор Сенмут, побудував знаменитий храм в Дейр-ель-Бахрі, який відомий у світовій історії як Джесер-Джесеру (“Святая Святих”). Храм відрізняється від знаменитих храмів у Луксорі та Карнаці часів правління Аменхотепа III і Рамзеса II. Він відноситься до типу напівскельних храмів. Саме в його рельєфах увічнені такі важливі культурні починання цариці, як морська експедиція в далеку країну Пунт, під якою, багато хто вважає, ховається Індія.
Також цариця Хатшепсут особливу увагу звертала на зведення грандіозних архітектурних пам’яток у державі: вона відновила багато зруйнованих завойовниками – племенами гіксосів – будинків та монументів, звела Червоне святині в храмі Карнака і два обеліски з рожевого мармуру в його комплексі.
