Останній вихід на сцену
Остання постановка Еммануїла Гедеоновича відбулася в 2015 році, коли художник виповнилося 75 років. Віторган також дав інтерв’ю, в якому підводив якісь підсумки свого життя, розповідав про минуле, і згадував про колишніх знайомих.
Окремої похвали була удостоєна колишня дружина Алла Балтер, яка померла в 2000 році.
Фільмографія
Як було сказано вище, Віторган бачив себе лише в театрі. Але з плином часу артист увійшов у сферу кінематографу і став з’являтися на екранах. Спочатку Е. Виторгану діставалися непоказні ролі другого порядку.
Перше появи Віторгана в кіно відбувся в 1962 році, через рік після закінчення навчання в Ленінграді. Дебютною у фільмографії Еммануїла Віторгана була картина «Після весілля».
Лише через 15 років у 1977 році талант актора був помічений, та Еммануїл Гедеонович спробував себе в ролі Гліба Заварзіна, кримінальника, втілював у собі як добрі, так і злі риси. Образ героя, який був значно доопрацьований виконавцем, запам’ятався публіці, і артист був удостоєний першої слави.
Після цього Виторгану стало надходити безліч пропозицій зніматися. Зовнішній вигляд актора був досить похмурим, суворим і брутальним. Саме тому пропонувалося грати, найчастіше, негативні ролі, наприклад, образ німецького офіцера у фільмі «Тактика бігу на довгу дистанцію», який вийшов у світ у 1978 році.
Режисери, в першу чергу, оцінювали в акторі його серйозність, зосередженість і явне захоплення процесом. Однак сам артист сказав, що, яку б роль він не грав, кінематограф він ставив на рівень нижче, ніж театр.
Найбільш велику любов публіки Віторган Еммануїл Гедеонович отримав після зйомки в музично-комедійної двосерійної казки «Чародії», де зіграв роль Віктора Коврова, і телефільмі «Благочестива Марта», де на екранах з’явився в образі дон Феліпе.
