Одна любов на все життя
До легкого жаль, але на превелике щастя, академію талановитий хлопець так і не закінчив. Навесні 1871 року він почав сильно хворіти простудними захворюваннями. Позначалися незвичні Пітерські тумани і величезні навантаження. Він вирішив поправити здоров’я в рідному домі. Планував приступити до подальшого навчання з осені, але не склалося. У Вітебському музеї він познайомився з Сашенькою Рязанцевої, від якої і не зміг виїхати.
Пізніше, в 1876 році, після повернення з Парижа, він зробив коханій пропозицію, вони повінчалися, народили п’ятьох дітей. Далі поговоримо про те, як художник потрапив за кордон.
Передвижничество і поїздка в Париж
В кінці XIX століття завдяки бунтарському духу молодих талановитих художників народилося товариство пересувних художніх виставок. Почалося все з того, що 14 випускників відправили до Ради академії лист з проханням змінити правила вступу. Вони хотіли домогтися права для талановитої молоді самим вибирати тему конкурсних завдань. Хлопці отримали відмову, але не здалися. Так виникло нове протягом передвижників. Молоді художники вважали, що мистецтво має не підноситися над народом, а ілюструвати його життя.
В товариство входив весь колір талановитих живописців того часу:
- Крамськой;
- Рєпін;
- Саврасов,
- Суріков;
- Шишкін;
- Перов;
- Сєров;
- Полєнов;
- Мясоєдов.
Віктор Михайлович, вперше потрапивши на виставку передвижників, відразу вирішив, що йому з ними по дорозі. Він створив для цього кілька полотен. Найвідоміші серед них:
- «З квартири на квартиру»;
- «Жебраки співаки»;
- «Книжкова лавка».
Незабаром на творчість Віктора Васнецова звернув увагу колекціонер Третьяков.
З передвижниками Васнецов потрапляє в Париж, де живе у Крамського. Тут він продовжує зображати на полотнах перебування французьких бідняків. Видатні картини того періоду: «Чаювання в трактирі», «Акробати».
Друзі Васнецова в той час були захоплені сучасним мистецтвом і французьким шиком у живопису. На Віктора Михайловича це все не справило враження. Він тяжів до класики і весь вільний час блукав по музеях. З Парижем відносини у художника не склалися. Його пафос не зводив художника. Він нудьгував по Росії, і ним опанувала думка створення національного стилю. Дивно, що саме тут, у майстерні Полєнова, художник створить ескіз «Богатирів». З Франції він привіз полотно «Балагани в околицях Парижа», акварелі і ескізи.
