Авторські роботи
Його давно помітили за кордоном, і, незважаючи на національність, біографія В’ячеслава Зайцева, спосіб мислення, створюються шедеври і життєва позиція залучали іноземних діячів мистецтва в області моди. «Наша людина», – скоріше за все, думали вони. Його вважали лідером радянської моди, називали в пресі не інакше як «Червоний Діор». Колекції кутюр’є «йшли» по різних країнах – у США, Канаді та Японії, Франції, Італії і Югославії.
У 1969 році моделі одягу Зайцева були представлені в Нью-Йоркському музеї, їх помітили і запропонували модельєру відкрити модні магазини у всіх країнах. Втрутилися вітчизняні чиновники, відкинувши пропозицію.
У 1974 році в статті «Огляд моди за 100 років» редактора чехословацького видання «Кветі» виділили радянському таланту почесне місце в галереї портретів видатних художників моди нарівні з Полем Пуаре, Габріель Шанель, а також Фредеріком Вортом і Крістіаном Діором.
О, епоха…
Зайцев почав долучати людей до естетики одягу, писати, виступати і влаштовувати модні покази, привертати увагу до проблем моди. Впроваджувати почуття стилю і прекрасного в російські душі, намагатися розвіяти сірість.
Він зізнається, що не любив працювати з високопоставленими чиновниками, політиками. Тим не менш міністр культури СРСР Катерина Олексіївна Фурцева подарувала йому однокімнатну квартиру в Новогирєєво.
Він думав, що на батьківщині його не любили, вважали, напевно, шпигуном, вважали, що накличе розвідників в Росію, статті в іноземних ЗМІ не віталися вітчизною.
