Дослідження
П’ять поколінь науковців працювали над вивченням трипільської цивілізації. Видань на цю тематику налічується більше ніж 2500. В кінці XIX століття вивченням Трипільської культури України займалися: А. Шнайдер, А. Кіркор, В. Коперницицкий і Ст. Пшебиславский. Ними була зроблена перша хронологізації та систематизація знахідок.
У Радянському Союзі дослідженнями Трипільської культури займалися археологи Б. А. Латинін і Т. С. Пассек. Саме вони розробили чітку періодизацію її етапів розвитку. Але Латинін був репресований, і Тетяна Пассек самостійно опублікувала їх загальні праці. Втім, подібну періодизацію культури Кукутень і Трипільської культури склали в свій час також Губерт Шмідт і Раду Вулпе.
Хронологія
Після доопрацювань і удосконалень, періодизація, Т. Пассек, ділиться на три періоди:
- ранній;
- середній;
- пізній.
Два з них, у свою чергу, діляться на підетапи. Розглянемо їх докладніше.
Ранній період
У другій половині 6-го і першої половині 5-го тисячоліть до н. е. племена трипільської цивілізації розселилися біля Дністра і Південного Бугу. Поселення були невеликими. Жили люди найчастіше в землянках або напівземлянках, але будували і наземні житла. Знаряддя праці в більшості були кам’яними, кістяними або дерев’яними, лише зрідка траплялися мідні.
Поряд із землеробством і розведенням худоби в період кам’яного століття населення займалося полюванням і риболовлею. З домашніх тварин розводили переважно велику рогату худобу – биків і корів. Але тримали також овець, кіз, свиней.
Кераміка вже була достатньо розвинена. Спостерігається різноманітність посуду з глини: миски, ложки, горщики, великі посудини для зберігання зерна. Також з глини майстрували статуетки, намисто, амулети. Поверхню керамічних виробів прикрашали глибокими борозенками з безлічі паралельних ліній, які створювали спіралевидний малюнок.
