Господарська діяльність
Вже на початку зародження в трипільській культурі було сильно розвинене землеробство. М’який вологий клімат, родючі грунти сприяли успіху землеробських господарств та їх бурхливого розвитку. Трипільці вирощували в основному зернові культури: пшеницю, овес, ячмінь, просо. Також сіяли горох і боби. Вирощували і деякі плодові культури, наприклад абрикоси, сливи, виноград.
Трипілля – одне з перших землеробських спільнот, яке зуміло налагодити настільки успішне господарство, що почало отримувати продовольство в надлишку. Надлишки були настільки значні, що вони налагодили торгівлю зерном з іншими цивілізаціями тієї епохи: Балканами, Кавказом, Єгиптом, Месопотамією, Критом.
Трипільці розводили також велику і дрібну рогату худобу. Основу стада складали корови та воли, яких використовували як тяглову силу. Одомашнили коней і почали використовувати в господарстві трохи пізніше. Вирощували також кіз, овець і свиней.
Активно займалися також полюванням за допомогою лука і стріл. У полюванні часто використовували собак. Також поширені були рибальство і збиральництво. Крім трав і коріння збирали дикі груші, яблука, кизил і вишню.
Трипільці були талановитими майстрами. Існували гончарні майстерні та майстерні по виготовленню крем’яних знарядь праці. А трохи пізніше вони навчилися виготовляти знаряддя високої якості з міді. Вражає наявність у трипільських майстрів багатоканального горна для випалювання керамічної посуду. Подібний досконалий горн з’явився у майстрів стародавнього Криту лише через 3000 років, а у гончаров Еллади ще пізніше.
Був відомий їм і ткацький верстат. Досвідчені жінки досягли великої майстерності у виготовленні тканин та пошиття з них сорочок, суконь та сувій. Одяг вони оздоблювали тканими або вишитими кольоровими візерунками.
