Таємниці загробного життя. Що відбувається після смерті? Уявлення про загробне життя в Стародавньому Єгипті

Хто такі боги номів?

Ном – найменування території, адміністративної одиниці, яке увійшло в ужиток при еллінському періоді. Первинне, єгипетська назва звучить як «септ».

Стародавній Єгипет налічував у різні часи неоднакове кількість номів і, відповідно, їх тотемних божеств-покровителів.

У знайдених вченими «адміністративні списках», належать до часів правління Снофру і Ниусерра, тобто до четвертої та п’ятої династії Стародавнього царства, згадується про 22 номах Верхнього Єгипту і 15 – Нижнього.

До початку Середнього царства таких територіальних одиниць стало 42. Саме стільки богів-покровителів цих областей і присутній на суді Осіріса.

Керували територіями номархи, які є прямими представниками фараона. А тотеми, то є молодші боги вважалися управителями земель від особи Осіріса.

Чим відрізнялося раннє уявлення про потойбічному світі від пізнього?

Крім того, що в стародавньому уявленні про Дуаті загробне життя перебувала у віданні Анубіса, а не Осіріса, були й інші відмінності.

Найголовніше з них – загальна територія загробного світу. Не існувало місця для праведних людей, як і своєрідного аналога чистилища для грішників. Тобто місця, в якому пащу Амаат заглатывала лиходіїв, не було. Зрозуміло, не існувало і суду Осіріса.

Іншою важливою відмінністю була наявність Аху у покійного. До воцаріння в Дуат Осіріса Аху наділялися тільки фараони і верховне жрецтво. Відповідно, ритуал «Отверзение вуст» проводився лише для них.

З мирської точки зору, ці відмінності означали ускладнення обряду похорону і його подорожчання після початку епохи Середнього царства.