Якщо розглянути історію виникнення баклажана, то можна виявити багато цікавих фактів. Баклажан відомий людству більше півтора тисячу років, так як саме стільки часу пройшло з моменту відкриття баклажана як культурної рослини.
Баклажан пройшов дуже довгий шлях і з’явився в Європі тільки тоді, коли пройшов через Азію і Африку. Первісне сприйняття баклажана було різко негативним, ці овочі стали навіть забороняти, вважаючи, що вживання може завдати непоправної шкоди здоров’ю.
Але як виявилося, європейці просто не могли їх обробляти та готувати з баклажана страви. Дійсно, в баклажані міститься шкідлива речовина, яка більше відома як соланін, але при правильній готуванні це речовина не представляє ніякої небезпеки.
З плином часу, багато фахівці прийшли до висновку, що баклажан – не тільки смачне, але і корисне рослина, смакові якості якого розкриваються при правильній готуванні.
При регулярному вживанні баклажана можна забути про проблеми з серцево-судинною системою і проблемами обміну речовин. Багато вживають баклажан в східних країнах, і це є однією з причин довголіття.
Дієтологи також рекомендують включити в свій раціон баклажан, так як він не містить в собі багато калорій, але при цьому володіє значним запасом вітамінів і мінералів. Щоб бути точними, встановлено, що в 100 грамах баклажана приблизно 24 ккал.
Однак незважаючи на всі достоїнства баклажана, деякі господині уникають готувати на зиму, аргументуючи це тим, що баклажан чорніє в процесі готування, або ж має гірким смаком.
Насправді необхідно знати деякі нюанси і деталі, за допомогою якого можливо позбутися гіркоти в баклажанах і зберегти природний колір.
