«Поцікавлюся, а що це за…» або кілька слів про те, що таке «кент»

В російській мові вживаються слова, які відносяться до термінів, жаргону, діалектам. Ця лексика не вживається усіма носіями мови, тим не менше зустрічається в художніх творах як засіб мовленнєвої характеристики персонажа. Тому нерідко виникає питання, що означає те чи інше слово, яке безпосередньо не є одиницею російської літературної мови. Наприклад, що таке “кент? На це питання зараз зможе відразу відповісти не кожна людина, для якого російська є рідною. Тим більш незрозумілим значення цього слова, якщо воно зустрінеться іноземцю, хто вивчає російську мову.

Блатна романтика

Кілька десятиліть тому з усіх приморських ресторанів доносилася молодецька пісня «Нінка» знаменитого Михайла Шуфутинського у виконанні не менш знаменитого Олександра Розенбаума.

Нінка, як картинка, з фраєром гребе.

“Дай мені, Сеня, фінку, я піду вперед.

Я поцікавлюся, а що це за кент,

Ноги хай малює, Нінка, це мент”.

– “Я знаю”.

У той час стилізація пісень під блатні була досить поширена: багато автори починали свою кар’єру з створення таких “шедеврів”.

У менш знаменитих виконавців, що працюють у жанрі шансону, теж є пісні, в яких активно діє персонаж, що позначається як «кент». Також зустрічається похідне від нього позначення – «кентуха». У автора, який працює під псевдонімом Мафик, є навіть пісня, яка так і називається – “Кент”.

Кент! А він не фраєр і не мент,

А він злочинний елемент,

А мені іншої не треба,

Кент!

Дзвони кенту, – кричить мені мент,

Один момент, здорово, кент!

Сюди немає ходу, тут засідка!

Навіть на підставі цих двох творів можна припустити, що слово належить до зводу блатної лексики. Якщо звернутися до словників, то можна отримати більш детальну інформацію з приводу етимології слова «кент». Значення слова сучасні довідники трактують одностайно: кент – це приятель.