Стилі давньоруського письма
Початковим алфавітом за офіційними даними є глаголиця. Вона вважається основою писемності на Русі і сильно відрізняється від звичної для нас кирилиці.
Першим давньоруським шрифтом на сьогоднішній день вважається статут, який використовувався ченцями для написання церковних книг. Його особливістю є відсутність нахилу, строгість і чіткість літер у поєднанні з округлими елементами.
Трохи пізніше з’являється більш м’який шрифт, який називається полуустав. Його стали використовувати для написання замовних рукописних книг. Він відрізнявся більш дрібними літерами, простотою написання і появою невеликого нахилу. Тут з’являються з’єднання між літерами, чого не було раніше у статутному листі.
У другій половині 16 століття вводять у вживання скоропис. Цей давньоруський шрифт відбувається півуставу і послужив основою для сучасного шрифту. Його відмінною рисою є м’якість ліній. Це дозволило зробити написання більш швидким, звідки і з’явилася назва шрифту.
Трохи пізніше з’являється російська в’язь, яка являє собою щільне написання з мінімальною відстанню між літерами в безперервному орнаменті. В’язь використовувалась у ділових текстах для скороченого листи при нестачі місця. А також для естетичності написання текстів, адже виглядає він досить ефектно.
Вищеперелічені стилі часто використовують каліграфи у своїх текстах з метою прикрасити їх. Також давньоруський шрифт для Word можна скачати в інтернеті для друку стилізованих текстів на комп’ютері.
