1891 – 1900 роки, Віденський Сецессіон
У 1891 році Клімт став членом кооперативу віденських художників при Künstlerhaus, виставковому будівлі в центрі Відня. У 1892 році у липні помер його батько, а через півроку у грудні загинув і брат Ернст, після чого Густав прийняв на себе утримання матері і фінансову допомогу родині брата.
24 травня 1897 року Клімт пішов з Кюнстлерхауса і став одним із засновників групи Віденського Сецесіону, головою якого був з 1897 по 1899 роки. Група складалася з віденської молоді, що представляє різні напрями мистецтва. Об’єднання не декларувало свій маніфест. Його метою, в противагу консерватизму Кюнстлерхауса, було створення виставок для молодих прогресивних художників нових стилів.
Уряд підтримав зусилля групи і надало оренду на громадських землях для зведення виставкового залу «Сецессіона». Його 1897 – 1898 роках будував один з членів групи архітектор Йозеф Ольбрич. У 1898 році Сецессіон організував свою першу виставку. Клімт проектував для будівлі металеві двері, а для періодичного видання групи «Свята Весна» (Ver Sacrum) з 1898 по 1903 роки постачав безліч ілюстрацій і шаблонів. Група стала основою, на базі якої розвинувся варіант німецького модерну югендштиля, названого в Австрії віденським Сецессионом. Символом групи була Афіна Паллада – грецька богиня справедливості, мудрості, мистецтва. Радикальну версію її образу можна побачити в картинах Густава Клімта, написаних у 1898 році. Художник залишався членом Сецесіону до 1908 року.
