Що таке карбін?
Карбін – третя модифікація вуглецю. У 60-х роках XX століття він був отриманий в лабораторії російського вченого Ст. Ст. Коршака, а потім виявлений у природі в складі метеоритної речовини. Будова його вуглецевих ланцюгів – лінійне, з’єднання має вигляд волокна, порошку або плівок білого кольору. Карбін має властивості напівпровідника, ідеально приживається в організмі людини. Тому він застосовується для виробництва штучних протезів суглобів, кровоносних судин, елементів в офтальмології, урології та зубному протезуванні.
Стан речовини
Якщо з’єднання має атомну будову і відноситься до неметаллам, то його частинки пов’язані між собою одиничної ковалентним зв’язком. З цієї причини такі двоатомні молекули. Що являють собою такі формули: Cl2, N2, O2? Це молекули хлору, азоту, кисню. У наведеному прикладі речовини знаходяться в газоподібному стані і їх частки рухаються різноспрямовано, а сили взаємодії між ними дуже слабкі. Інша картина спостерігається, коли агрегатна форма з’єднання щільна – конденсована. Рідини і тверді речовини, на відміну від газів, при постійній температурі займають певний об’єм. Їх частинки притягуються один до одного досить сильно, природа таких зв’язків – електрична. Цікавим видається будова металевих сполук, що володіють цілим рядом специфічних властивостей: теплопровідністю, ковкістю, пластичністю, електропровідністю. Що таке речовина-метал точки зору будови його кристалічної решітки? Його можна порівняти з гігантським комплексом атомів, що містить загальні електрони. Вони рухаються всередині кристала і утворюють так званий електронний газ, який і є причиною усіх вище перерахованих характеристик металів. Отже, ми встановили, що хімічні сполуки мають три агрегатних стани: тверде, рідке і газоподібне.
