Блиск
Рівень блиску металів перевіряється за рахунок відбиття від них променів сонця. Існує два рівня блиску – металевий і неметалевий. До першої групи відносяться породи, що дають при різьбі по склу чорну риску. Такі речовини непрозорі навіть у дуже тонких уламках. До видів підземних мінералів з неметалевим блиском відносять графіт, магнетит, вугілля і деякі інші речовини. Всі вони погано позначаються на сонце і дають темну межу. Невелику частину матеріалів з металевим відблиском складають речовини, що дають кольорову рису: зелену (золото), червону (мідь), білий (срібло) і т. д.
Мінерали з металевим блиском краще відбивають сонячне світло. Самі по собі вони володіють високою твердістю. Особливе місце тут займає руда.
Колір
Колір, на відміну від твердості і блиску, не є постійною ознакою для більшості мінералів. Так, твердість або блиск з часом залишаються незмінними. Фарбування ж змінюється в залежності від умов зберігання. В якості прикладів мінералів, рідко змінюють свій колір, слід виділити малахіт, який ніколи не змінить свого зеленого кольору, і золото, завжди залишається жовтим.
Фото малахіту ви можете побачити нижче.
Колір змінюється і від стану мінералу. Наприклад, у геології поширене поняття кольору риси. Мінерал, поцарапавший скляну поверхню, залишає за собою невелику кількість порошку, який і утворює собою межу. Колір такого порошку часто відрізняється від природного забарвлення каменя. Вся справа в складі мінералу: в нього може входити кальцит, який змінює забарвлення в залежності від кількості і способу змішування з іншими речовинами.
