Трохи історії
Як вважають дослідники, Китай був заселений вже 7 мільйонів років тому. Найпершою правлячою династією країни були представники роду Ся. Вони знаходилися при владі ще в 2700 р. до н. е. В подальшому країною правили різні династії, які послідовно змінювали один одного.
Приблизно 400-200 рр. до н. е. в Китаї припинив своє існування рабовласницький лад. Після нього почався розквіт феодальних відносин. Це період, коли в масовій кількості почали застосовуватися залізні інструменти і була освоєна виплавка бронзи. Одночасно з цим китайські майстри почали виготовляти відомі на вест світ керамічні глазуровані вироби і розвивали виробництво шовку.
З 221 р. до н.е. країною почала правити династія Цінь. Його представником – Цинь Шихуанді – розрізнені князівства були об’єднані в одне ціле держава. Сам же правитель став вважатися першим імператором. Цинь Шихуанді створив цілу систему графств і префектур і зібрав 30 тис. чоловік для зведення Великої Китайської стіни, яка будувалася десятки років і простяглася на 8 тис. км.
Після цього протягом 406 років на чолі Китаю стояла династія Хань. Це був період, коли особливого піднесення досягло сільське господарство, розвивалися різні ремесла і торгівля. Імперія розширила свої територіальні володіння. Особливого розквіту досяг Великий Шовковий шлях, по якому йшли торгові каравани до узбережжя Середземномор’я, в Центральну Азію і країни Західної Європи.
Надалі в Китаї запанувало Троєцарствіє. В цей період на території держави існувало три рівноцінних за своєю могутності держави. Далі настав час династії Тан, яке відоме у подальшому розквіту сільського господарства, майстерності виготовлення текстилю, порцеляни та кераміки. Крім цих ремесел почало розвиватися суднобудування і набирали темпи культурні та торговельні зв’язки з Персією, Кореєю, Індією та Японією.
Після повалення династії Тан в Китаї почалася низка військових конфліктів. В історичних літописах цей період відомий як Епоха десяти царств і п’яти династій. Однак, незважаючи на внутрішні розбіжності, Піднебесну вважали першою країною щодо розвитку науки, техніки і друкарства.
На початку 13 століття Чингісханом була заснована Монгольська імперія. А в кінці цього ж століття його онуком були захоплені додаткові території, що дозволило створити єдину державу, яке також входив Юньнань, Сіньцзян і Тибет. Він звелів перенести столицю країни в сучасний Пекін.
Наступна династія, Хв, призвела Піднебесну до тривалого розквіту. Це був період спорядження великої кількості експедицій, дозволили зробити найбільші до епохи Колумба відкриття.
З 1840 р. Китай почав вести так звані опіумні війни з Великобританією. Правлячий на той момент імператор Даогуан всіма способами пручався контрабанді наркотиків, приносила колосальні доходи англійцям. Саме тому Британія і розв’язала війну проти Китаю. Однак бойові дії бажаного успіху завойовникам не принесли. Китаю довелося підписати принизливі угоди, які стосувалися взаємовідносин не тільки з Великобританією, але і з США, Росією, Японією і Францією. Це поразка держави в конфліктах з впливовими країнами, а також постійно зростаюче невдоволення народу стало причиною того, що в період з 1919 по 1949 р. в Піднебесній періодично спалахували народні революції. У результаті відбулося повалення влади імператора.
1.10.1949 р. була проголошена КНР – Китайська Народна Республіка. Тоді ж відбулося проведення земельної реформи. Була прийнята конституція КНР. Значний імпульс розвитку був отриманий промисловістю і енергетикою. Зросли темпи випуску автомобілів і літаків. Особливого розквіту досягла машинобудівна галузь.
Незважаючи на те, що Китай вже вважають могутньою державою, розвиток КНР продовжується і в даний час. Країна є одним з провідних космічних держав на нашій планеті. Вона володіє ядерною зброєю і має найбільшу армію по кількості військовослужбовців. При цьому КНР є постійним членом ради безпеки Організації Об’єднаних Націй.
