Ні каптан, ні ряса
Величезний культурологічний матеріал можна почерпнути з російських народних прислів’їв і приказок. У словнику представлено кілька десятків стійких фольклорних словосполучень, в яких згадується каптан. Синонімом більш поширеного зараз варіанту «ні риба, ні м’ясо» був у Стародавній Русі еквівалент «ні каптан, ні ряса».
У той час, коли дійсно зустрічали по одягу, визначали його місце на становій драбині, відсутність індивідуальних ознак, що дозволяють судити про рід занять, стало підставою для появи приказки. Ряса – осіб духовного звання, жупан – не обов’язково селянин чи боярин, головне, що не представник релігійної субкультури. Коли використовують цю приказку, уже не мають на увазі існувало в Стародавній Русі розподіл за соціальним ролям: головне, що в ній підкреслюється, що у людини немає індивідуальних характеристик.
Етимологія слова «кафтан»
Що таке “кафтан”, можна з’ясувати, читаючи тлумачний словник. Це слово перського походження. Спочатку воно служило для позначення військової амуніції. У Стародавній Русі В каптанах хизувалися всі, правда, для одних ця верхній одяг ставала можливістю продемонструвати своє матеріальне благополуччя: каптан міг застібатися на дорогі гудзики, мати багату хутряну підкладку, прикраса золотим або срібним мереживом по полам і отворотам рукавів.
Коли варяги принесли на Русь моду на каптани, знати стала замовляти собі вбрання з парчі і атласу. Потім каптани спустилися і в низи: народ став собі шити сіряки – спрощену модифікацію каптана, позбавлену прикрас. Крім селян, каптани-сіряки полюбилися і козакам, а також грабіжникам на великих дорогах, яких навіть прозвали зипунниками.
