Прислів’я та приказки зі словом “грамота”
Володимир Іванович Даль у своєму словнику подає безліч прислів’їв і приказок, які допомагають зрозуміти, що таке “грамота”, що відображають весь спектр значень цього слова. Дивіться, наприклад:
Живи в тиші, а до нас граматки пиши.
Або:
Грамоті вчитися завжди стане у пригоді.
Або:
Грамота тверда, та мова шепеляв.
Зверніть увагу, що у Даля слово пишеться, в двох варіантах: і через “о”, і через “а”: “грамата” і “грамота” – на відміну від прийнятого у сучасній мові тільки другого, “грамота”.
Фразеологізми з “грамотою”
Існує кілька стійких зворотів російської мови, в які входить слово “грамота”.
Зокрема, “фількіною грамотою” в наші дні презирливо називається документ, складений з великою кількістю помилок, не має жодної юридичної сили.
Вважається, що цей фразеологізм почав ходіння з часів царя Івана Грозного. Російський государ так іменував послання від Московського митрополита Філіпа II. Усвідомлюючи, що його зусилля марні, той писав цареві послання, сподіваючись переконати його припинити терор і кровопролиття.
А ось що таке “китайська грамота”. Так говорять про щось дуже мудрований для розуміння, якомусь незрозумілому тексті, документі.
Історія виникнення цієї ідіоми така. Перша російська місія в Китай була організована в 1618 році Тобольським воєводою князя Куракіна В. С. Послано було 12 чоловік на чолі з учителем Іваном Петлиным. Однак з-за того, що гості не привезли з собою подарунки, меркантильний імператор Чжу Їцзюнь (Ваньлі) так і не побажав прийняти їх, наказавши лише передати російському цареві офіційно складене дозвіл торгувати в Китаї. Дипломатичні відносини пропонувалося вести шляхом листування.
Цей Документ протягом багатьох років залишалася непереведенным – так і виник вираз “китайська грамота”.
Ми розповіли про те, що значить “грамота”.
