Правові норми підготовки учнів за очно-заочною формою
У 2012 році вийшов “Закон про освіту”. Його суть в тому, що діти тепер можуть отримувати освіту в організованому порядку: в школах і поза ними. Навчання в школах ділиться на очне, заочне (система екстернату) та очно-заочне (надомне, домашнє). Підготовка учнів поза навчального закладу визначається термінами «сімейне освіта» і «самоосвіта», з адекватно вкладаються в них змістом.
Дитина за медичними показаннями має право на індивідуально розроблені параметри викладання йому предметів, відповідно до статті 34 Федерального закону “Про освіту”.
Домашнє навчання законом передбачено в наступних випадках:
- необхідність тривалого лікування;
- інвалідність;
- операція і подальша тривала реабілітація;
- психоневрологічні розлади (епілепсія, неврози, шизофренія).
Для хворих дітей можуть бути створені умови для навчання вдома, так і полегшення вимог до відвідування школи: додаткові вихідні дні, звільнення від уроків.
Кількість годин навантаження визначається спеціальними стандартами в залежності від класу (зазвичай від 8 до 12 уроків в тиждень).
Закон також передбачає:
- укладення контракту батьків з навчальним закладом;
- надання дитині необхідної техніки для дистанційного формату отримання знань;
- правила прийому дитини з обмеженими можливостями в школу;
- зміну навчального закладу;
- норми атестації та видачі документів про освіту.
Готуючись за індивідуальною програмою, діти опановують предмети у відповідності зі шкільним планом, а також пишуть контрольні, самостійні, творчі роботи, складають проміжні тестування.
Щоб перевести на домашнє навчання своєї дитини, батьки надають в школу заяву та довідку, видану медкомісією, на підставі якої дирекція видає наказ складає розклад уроків.
