У сюжет повісті «Капітанська дочка» лягли події кінця XVII століття. По Росії прокотилася хвиля повстань під командуванням самозванця Пугачова. Герой пушкінського твору – молодий дворянин Петро Гриньов. Що спільного у Швабрина з головним персонажем?
Для того, щоб знайти подібні риси у цих героїв, слід дати порівняльну характеристику. Про те, що спільного у Гриньова і Швабрина, можна зрозуміти вже з тієї глави, де розказано про їх зустрічі.
Ставлення до людей
Гриневу сімнадцять років. Він син поміщика, прихильника старих традицій. На початку твору Гриньов показаний відкритим, але легковажним підлітком. На Петра величезний вплив надав гувернер – чоловік сирий і не найкращий педагог. Втім, француз дав своєму підопічному кілька уроків фехтування, що надалі врятувало йому життя.
Вже на початку повісті читач бачить, що головний герой людина добрий, чуйний. Досить згадати сцену зустрічі з Пугачовим. Невідомий мужик допоміг Гриневу вибратися до заїжджого двору. Петро віддячив свого спасителя, подарувавши йому заячий кожух. Складно сказати, що спільного у Гриньова і Швабрина. Адже для останнього ставлення до людей обумовлено ощадливістю. Швабрин – мстивий, жорстокий чоловік. Спершу Петро радий знайомству з молодим дворянином, але вже скоро розчаровується у своєму новому приятеля.
Маша Миронова
Олексій підступний, підлий. Він огидно висловлюється про мешканців фортеці, в тому числі і про Машу, яка відмовилася виходити за нього заміж. Що спільного у Гриньова і Швабрина? Вони обидва закохані в капітанську доньку. Правда, свої почуття висловлюють по-різному.
Швабрин намагається всіляко очорнити невдалу наречену. Він називає її дурепою, а прочитавши вірш, присвячений капітанської дочці, розпускає про неї брудні плітки. Маша, за словами Олексія, готова відповісти взаємністю того, хто зробить їй подарунок. Гриньов не дозволяє собі говорити про людей погано. Він справжній дворянин.
Петро заступається за честь дівчини, викликає Олексія на дуель. Далі автор змальовує сцену, яка і відповідає на питання про те, що спільного у Гриньова і Швабрина. Спільне одне – вміння фехтувати. В іншому ці герої вчинені протилежності. Швабрин завдає удар противнику тоді, коли той обертається на крик слуги. Наносити удар в спину – тактика, характерна для Олексія.
Але повернемося до головної героїні пушкінської повісті. Гриньов любить Машу, і це почуття взаємно. Але якщо б серце дівчини належало іншій людині, його ставлення до неї не змінилося б. Це людина благородна, що діє в будь-якій ситуації, як велить йому офіцерський борг. Швабрин же, перейшовши на бік Пугачова, зробив Машу своєю полонянкою. Що спільного між Гриневым і Швабриным у відношенні до головної героїні, сказано вище. Це закоханість. Однак у розділах, де розказано про захоплення фортеці, Олексій зображений в настільки непривабливому вигляді, що у читача виникають сумніви, чи здатен це людина любити. Любов – почуття безкорисливе, а Швабрин завжди прагне до наживи.
Ставлення до Батьківщини
Максимально розкривають характеристики героїв події, що відбуваються після захоплення фортеці. Швабрин без коливання переходить на бік заколотників. Він так боїться смерті, що миттєво забуває про присягу, яку дав імператриці. Гриневу ж вдається слідувати повчанням батька навіть у критичний момент. Петро відмовляється присягати мятежнику, при цьому чесно заявляє Пугачову про свій обов’язок перед Вітчизною.
Як не дивно, розбійник Омелян відчуває до молодого дворянина симпатію. І справа навіть не в тому, що Петро колись подарував йому кожух і пригостив вином. Пугачов бачить, що перед ним не боягуз, людина з твердими переконаннями. Навіть самозванець, на совісті якого безліч смертей, поважає офіцера, не що відступив від своїх слів у хвилини смертельної небезпеки.
Для Швабрина немає нічого святого. Він зраджує Батьківщину, відрікається від офіцерського чину. Але він дуже мстивий. Опинившись під арештом, Швабрин всіляко намагається обмовити Гриньова. Від кари Петра рятує Маша.
Що спільного у героїв Гриньова і Швабрина
У цих образах більше відмінностей, ніж схожих рис. Загальну характеристику Гриньова і Швабрина скласти неможливо. І у першого, і у другого дворянське походження. І Гринев і Швабрин – офіцери. Але назвати перебіжчика, боягуза, зрадника дворянином не можна. Дворянин той, для якого понад усе почуття обов’язку. Це той, кому невідома ні користь, ні боягузтво, ні мстивість. Класичний образ російського дворянина – Петро Гриньов. Швабрин – антипод головного героя повісті Пушкіна.
