Ставлення до Батьківщини
Максимально розкривають характеристики героїв події, що відбуваються після захоплення фортеці. Швабрин без коливання переходить на бік заколотників. Він так боїться смерті, що миттєво забуває про присягу, яку дав імператриці. Гриневу ж вдається слідувати повчанням батька навіть у критичний момент. Петро відмовляється присягати мятежнику, при цьому чесно заявляє Пугачову про свій обов’язок перед Вітчизною.
Як не дивно, розбійник Омелян відчуває до молодого дворянина симпатію. І справа навіть не в тому, що Петро колись подарував йому кожух і пригостив вином. Пугачов бачить, що перед ним не боягуз, людина з твердими переконаннями. Навіть самозванець, на совісті якого безліч смертей, поважає офіцера, не що відступив від своїх слів у хвилини смертельної небезпеки.
Для Швабрина немає нічого святого. Він зраджує Батьківщину, відрікається від офіцерського чину. Але він дуже мстивий. Опинившись під арештом, Швабрин всіляко намагається обмовити Гриньова. Від кари Петра рятує Маша.
