Софісти Стародавньої Греції
Завдяки античних софістів філософія як наука стала на абсолютно новий рівень розвитку. В залежності від того, якої думки дотримувалися вчені уми про створення світу, вони організовували свої філософські школи, в яких об’єднаними зусиллями намагалися довести свою версію, або спростувати чужу. Першою з них була Милетська школа, засновником якої вважається Фалес.
Відштовхуючись від води як першооснови всього буття, він, шляхом узагальнення своїх спостережень, у всьому різноманітті матерії виявив певну граничну абстракцію, яка вчинила логічний стрибок від неймовірного безлічі речей і понять до единичности. Так як в його розумінні «вода» мала будову (складалася з ядра стойхейрона і праматерії архе), то вона відносилась до категорії матерії, яка містила в собі потенціал і знаходилася в постійному розвитку. Таким чином, він один з перших вказав на первинність матерії над свідомістю. Це визнавали і представники інших філософських шкіл VI–V століть до н. е.
ВОДА (першооснова).
АРХЕ / стойхейон (праматерия/логічний елемент).
